«В українському суспільстві, на жаль, досі є стереотипні погляди про донорство і трансплантацію. Звісно, нормально, що родичі померлого не мають спершу єдиного рішення. Адже це для них, в першу чергу, є трагедією та біллю. Не відразу вдається опанувати думки. Але маємо свідомих людей дедалі більше. В даному випадку родичі погодились і сказали, що варто підписати згоду. Традиційно ми заручаємося підтримкою нашого медичного капелана о. Романа Терлецького, адже багато хто сумнівається в правильності підписання згоди через релігійні переконання. Та наш капелан розвінчує ці міфи, адже донорство не суперечить ні релігії, ні моралі. Навпаки — є вищою формою любові, оскільки дарує шанс на порятунок життя іншим. Нам потрібно запозичувати свідомість розвинутих країн про те, що посмертне донорство — це нормально, це висока місія і рятівний круг там, де закінчується життя», — говорить завідувачка відділення невідкладної екстреної медичної допомоги ЦМКЛ Іванна Дидик.
Трансплант-координатор Христина Лесюк-Стефінко повідомила, що після реєстрації в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органи посмертного донора були направлені у медичні заклади Львова.
«Система першочергово обирає пацієнтів, у яких є статус екстреної пересадки», — пояснює Христина Лесюк-Стефінко.
Лікарі кажуть, що завдяки посмертному донору двоє людей отримають шанс на здорове життя.
«Дуже важливо, щоб психологи, священники, юристи і медики вели роз’яснювальну роботу серед населення. Добре, що в центральній міській клінічній лікарні зараз донорство і трансплантація активно розвивається, оскільки це є одним із найвищих досягнень медицини», — вважає Іванна Дидик.
Директор лікарні Тарас Масляк переконаний, що через декілька років донорство і трансплантація набуде більшої популярності:
«Ми стрімко йдемо вперед в цьому напрямку. Думаю, що з часом це буде звичною справою, як для медиків, так і для пацієнтів».