На війні загинув брат лідера гурту "Без Обмежень" Дмитро Чендей

На фронті загинув Дмитро Чендей із Закарпаття — військовий та брат лідера гурту "Без Обмежень" Сергія Танчинця.
Переглядів: 783

Про це музикант розповів на своїй сторінці у Facebook.

"Брат Дмитро Чендей на щиті! Воював з початку повномасштабного… ВОЇН! Світла памʼять тобі Братику!", — написав Сергій Танчинець.

Уродженець села Новоселиця Дмитро Чендей з перших днів повномасштабного вторгнення Росії боронив Україну від російських окупантів. 29 червня під час виконання бойового завдання військовий отримав поранення, несумісні з життям, написав депутат Тячівської районної ради Дмитро Шелемба.

"Важко знайти слова втіхи для рідних та близьких у зв'язку з такою непоправною втратою. У цей скорботний час висловлюю щирі співчуття батькам загиблого воїна, мамі — вчительці Новоселицького ліцею Надії Танчинець та батькові — Івану Чендею, всій родині й громаді", — йдеться у повідомленні.

Жителів Нересницької громади у вівторок, 2 липня, закликають вийти на вулицю з квітами та лампадками для вшанування полеглого захисника Дмитра Чендея й для створення "живого коридору" пошани. Траурний кортеж вирушатиме з міста Тячів у село Новоселиця через Бедевлю о 10:00.

Мати полеглого українського захисника Надія Танчинець опублікувала послання від сина.

«Я не маю хисту до зброї та військової справи. Я не вірив що війна буде. Я не вірив що вони (росіяни) можуть вбивати жінок і дітей. Я не вірив що їхні жінки і діти підтримають війну у більшості своїй.

Я пішов у військо не завдяки комусь, не всупереч комусь/чомусь, не із-за ідеології або ще чогось.

Я прокинувся 24.02.2022 від вибухів, віл дзвону вікон та дверей. Я побачив невтішні новини. Мені дзвонили друзі з області та казали що росіяни їдуть великими колонами, розказували про розстріли та вбивства цивільних. Я зрозумів що якщо вони зайдуть у місто то будуть вбивати або катувати всіх не згодних з ними. Саме тоді в лютому я не включав «героя» не ринувся спасати всіх і вся. Я подумав що потрібно зробити хоч щось… у гіршому випадку я помер би зі зброєю в руках. Я по натурі своїй не оптиміст тож думав що проживу може день чи два. Бо вже бачив жертв обстрілів в самому місті. Я бачив як падають снаряди на приватні будинки. Тож просто вирішив робити а не чекати", — говорив Дмитро.