Ворог забрав у сім’ї найдорожче — батька та коханого чоловіка Для товаришів по службі Руслан Приймак був надійною опорою та сміливим вояком із веселим характером. Вже минув рік після загибелі захисника, однак побратими і далі пам’ятають розмови, жарти, добрі справи Руслана, інформують "Вікна" з посиланням на сайт oper-info.if.ua.
«Нам випала честь воювати разом. Дуже багато підбадьорював. Знаєте, такими прислів’ями різними. Він як щось скаже, ми одразу починаємо сміятися. Веселий чоловік був. Дуже багато розповідав за дітей своїх. Як ішли на роботу, про що говорити? Про дітей, родину свою», — згадує побратим Федір Сов’як.
Дружили з дитинства та були родичами — розповідає про полеглого Героя міський голова Руслан Марцінків. Каже, попри складну життєву долю, Руслан Приймак умів жити та був справжнім патріотом.
«У дитинстві ми приходили на Великдень, на Різдво до Руслана, бо він плюс-мінус мій ровесник, на два роки старший за мене. І я пам’ятаю, наскільки велика родина, багато дітей. Досить така складна життєва історія. Досить йому було непросто по життю, але він патріот і, не роздумуючи, коли почалася війна, пішов у Коломийську ТрО, і, на жаль, трагічно загинув. Сьогодні ми в черговий раз вшановуємо пам’ять через відкриття анотаційної дошки», — Руслан Марцінків.
3 квітня 2022 року Руслан Приймак став на захист України у складі 77 батальйону 102 бригади Сил ТрО ЗСУ. Служив на Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках. А вдома на нього чекали любляча дружина та двоє маленьких дітей — 6-річний Матвій та 11-річна Даринка. 16 липня 2023 року московський ворог забрав у них найдорожче — батька та коханого чоловіка.
«Підтримки мені, підтримки дітям. Пораду якусь дати. От я іду на стометрівку, іду на кладовище. Я там говорю з ним, мені здається, що він мені там підказує, що мені робити і я продовжую далі все, що він мріяв зробити. Обіцяю йому, що все, що він хотів, ми те завершимо так, як воно має бути. Він був добрим, майстром на всі руки. Були в нього золоті руки. До чого брався, все він мав зробити. Не тільки по ремонту, не тільки по будівництву, але і торта спекти, а сюрприз якийсь підготувати для нас», — ділиться спогадами дружина загиблого Героя Оксана Сокольська.
