ВІКНА 22 роки поруч!

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні рятують ногу 14-річному юнаку (Фото)

З допомогою методики, яку комбустіологи опікового відділення впровадили і другий рік поспіль застосовують у лікуванні військових, нині в опіковому відділенні рятують ногу цивільному пацієнтові.
Переглядів: 1114
Через падіння з велосипеда і серйозного травмування в обласну клінічну лікарню госпіталізували 14-річного хлопця

Два тижні тому через падіння з велосипеда і серйозного травмування в обласну клінічну лікарню госпіталізували 14-річного хлопця з Косівщини. З перших днів поруч із Андрієм його мама, пані Марія, інформують "Вікна" з посиланням на КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.

Жінка каже, що не дуже пам'ятає, як то все сталося, але як тільки односельці повідомили, що син лежить на дорозі і травмований, вже за 15 хвилин вона була на місці пригоди. Одразу ж приїхала машина невідкладної медичної допомоги. Відтак вони прибули до  Коломийської лікарні, звідти їх скерували до дитячої франківської і врешті до обласної клінічної лікарні.

"Якщо б раніше таке трапилося, ще до війни, то ймовірно довелося б ампутувати п'яту, адже вона розсічена і частини практично немає, — говорить комбустіолог Микола Пилипів. — Зрештою, така практика в нас була, з ампутаціями. Але війна прискорює навчання й опанування нових хірургічних методик, тож цей хлопець має шанс відновитися та стояти й пересуватися однаково за допомогою обох ніг".

За словами завідувача опікового відділення Костянтина Кіршака, лікаря пацієнта, операція пройшла добре.

"На тривожні запитання мами щодо тривалості лікування та майбутнього в сенсі функціональної здатності він відповідає: "На загоєння, розробку та реабілітацію потрібен час, місяці, але хлопець має добру перспективу ходити, рухатися, жити повноцінним життям", — зазначає опіковий хірург.

Операцію команда лікарів відділення робила за методикою вільного клаптя. Вже на десятий день Андрій з підтримкою мами починає розходжуватись, опираючись на здорову ногу, яка наразі болить від тривалої  паузи та відсутності рухів... Проте це вже перші кроки до одужання.