Усім, хто хоче створити вишиванку, Христина Хома радить насамперед визначитися із полотном, технікою та узором Христина уже створила вишиванки для своєї сім’ї: собі, чоловікові та доні. А нещодавно в пари народився синочок. Очевидно, незабаром мати вишиє і для нього. Окрім цього, майстриня продовжує вишивати на замовлення.
Видання "Пара молода" розпитало у Христини Хоми про техніки, нитки й схеми. А ще дізналися, як самому створити вишивку, навіть уперше в житті.
"Коли я була школяркою, вишивала натюрморти та пейзажі. Тоді готових основ для вишивки не було, тому все доводилося хрестик за хрестиком перешивати з паперового зразка. І була така велика схема, на якій зображалася ваза з квітами. Мені здавалося нереальним її вишити, але коли зробила це, то дуже собою пишалася. З часом опанувала ще одну техніку — низинку. Тоді перейшла на складніший рівень — вишила кілька рушників. Згодом прийшла мода вишивати бісером. Ця техніка мені теж подобалася, і в результаті були вишиті парні ікони", — розповідає Христина Хома.
Найбільшою у своєму житті роботою з вишивки майстриня називає фелон для священника:
"Це досить складна вишивка, оскільки вона значна за обсягом, а також потребує врахування канонічних нюансів. Фелон я робила не сама, а з мамою. Моя мама гарно вишиває і дуже добре підбирає кольори ниток для заповнювання низинки. Так вишивка виглядає яскраво та гармонійно".
Христина розповідає, що свою мрію про власноруч вишитий весільний рушник їй вдалося втілити. Часу пішло чимало, але результат того вартий.
"Весільний рушник я завжди мріяла вишити сама, оскільки вважаю, що хто, як не наречена, може вкласти найкращі думки, почуття та емоції в його вишивання, — розповідає майстриня. — Колір візерунка вибирала такий, як і колір весілля — фуксія. На виготовлення рушника пішло приблизно пів року, але результатом я дуже задоволена".
Узoр для рушника перешивала зі схеми на папері. Христина каже, що і для вишиванок узори сама не вигадує, а обирає з готових ті, що найбільше подобаються.
"Використовую напрацювання з книги Ірини Свйонтек «Гуцульські вишивки Карпат». Там зібрано дуже багато узорів у техніці низинка. Також є варіанти, як підібрати кольори для вишивок. Ця книга дуже допомагає вишивальницям, і знаю, що багато хто нею користується. В середньому одну сорочку я вишиваю за 3-4 місяці",— каже майстриня.
У родині Христини зберігають бабусині вишиванки:
"Найдавніші вишиванки, які у нас є, — це моїх бабусь Дарії та Анни. Ці сорочки самобутні, оскільки раніше полотно, нитки та способи оздоблення були іншими, ніж зараз".
Усім, хто хоче створити вишиванку, Христина Хома радить насамперед визначитися із полотном, технікою та узором:
- По-перше, враховуйте різновид та якість полотна. Є тонші варіанти, є щільніші. Загалом краще брати натуральне, наприклад, льон або полотно з лавсаном, яке, до речі, не мнеться.
- По-друге, потрібно визначитися, в якій техніці працювати — хрестик, низинка, гладь. Мені найбільше подобається низинка, оскільки узір виходить дрібним та делікатним.
- По-третє, гама: однотонна чи кольорова. Навіть той самий узір, вишитий двічі, але різними кольорами, виглядає по-іншому.
Майстриня радить виділити достатньо часу на вишивання, незалежно від того, йдеться про рушник чи про сорочку. Зазначає також, що раніше еталоном якості ниток були так звані DMC, а зараз є й інші хороші варіанти. Все необхідне можна придбати у спеціалізованих магазинах.
За словами Христини Хоми, краще, щоб мірки для вишиванки знімала кравчиня, і зшивання сорочки теж варто доручити фахівцю, бо це впливає на вигляд виробу не менше, ніж сам узoр.
"Вишивання — це як молитва на полотні: в кожен хрестик чи стібок вкладайте добрі думки, спокій, тепло та любов свого серця. І тоді все вдасться", — підсумовує майстриня.
