Ілюстроване фото. Суд враховував, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті В Єдиному держаному реєстрі судових рішень оприлюднили рішення Калуського міськрайонного суду від 26 липня за результатами розгляду позову до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг та зобов`язання відшкодування незаконно знятих коштів, повідомляють "Вікна".
Позивачка мотивувала свій позов тим, що 27 грудня минулого року в проміжку однієї години їй почали приходити смс-повідомлення про списання коштів з її банківського рахунку. Було здійснено сім списань, також з рахунку стягувалася пеня за перерахування коштів. Після отримання повідомлень жінка зателефонувала до банку і за деякий час картку було заблоковано. Також вона зателефонувала у службу безпеки банку, де повідомили, що кошти з її рахунку були зняті коректно та порадили звернутися до поліції. Наступного дня були ще чотири невдалі спроби перерахування коштів з рахунку клієнтки банку.
Наступного дня жінка звернулася до Калуського райвідділу поліції із заявою та було розпочате кримінальне провадження, яке ще триває. З витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань жінка подала до банку письмовий запит щодо повернення належних їй грошових коштів. У відповіді було вказано, що всі операції з її банківською карткою проведені коректно та зазначили, що в даних обставинах є вина позивачки.
Позивачка наголошувала, що вона не повідомляла третім особам ПІН-код, CVV-2 код картки та не передавала її нікому. Тому змушена звернутися до суду та просила стягнути безпідставно списані з її банківського рахунку 6551,36 гривні.
АТ «Ощадбанк» заперечив проти заявлених вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. У відзиві на позов банк зокрема вказав, що свої зобов`язання за договором банківського рахунку виконує в повному обсязі та належним чином. А за договором, ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт.
Щодо обставин проведення спірних транзакцій за рахунком позивача, як наголосив представник банку, вони здійснені не в мобільному додатку Ощад 24/7, а на сторонньому сервісі іноземного ресурсу PAYPAL, після успішної верифікації карти в системі PAYPAL. Використання реквізитів банківських карток в мережі Інтернет, зокрема на сторонніх сервісах та іноземних ресурсах, які не підтримують технологію додаткової перевірки держателя картки «3-D Secure» є особистим ризиком клієнта.
Представник відповідача наголосив, що за результатами проведеної перевірки банком встановлено, що операцію з використанням інтернет-ресурсу проведено коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, що свідчить про відсутність вини банку у виконанні розпорядження клієнта щодо перерахунку коштів з його рахунку.
Позивачка подала відповідь на відзив банку. Зазначила, що із відзиву так і не зрозуміло, якщо проводилося внутрішнє розслідування щодо факту крадіжки грошей з банківського рахунку, то що було встановлено в ході розслідування, крім того, куди переказували кошти. Дивним є також той факт, що крадіжка коштів відбулася в день зарахування заробітної плати, а саме через декілька годин.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Зокрема, суд вказав на те, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Суд враховував, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а у разі недоведеності таких обставин необхідно виходити з відсутності вини користувача.
«Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Водночас відповідачем не доведено вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за платіжною карткою», — зазначено у рішенні суду.
Суд прийшов до висновку, що списання коштів з рахунку не було санкціоновано клієнткою та відсутні докази того, що це відбулося за будь-якого її сприяння та вирішив стягнути з Ощадбанку безпідставно списані з банківського рахунку 6 551,36 гривні.
Також банк має сплатити на користь держави 1 211,20 гривні судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги (якщо її не буде подано). На подання апеляційної скарги є 30 днів.
