Полонені з російської імператорської армії. Калуш, 1915 рік На світлині, зробленій 1915 року в Калуші, — полонені з російської імператорської армії.
Поштова картка польової пошти південної армії імперської Німеччини використана як бланк для листування, ймовірно, між закоханою чи одруженою парою, навесні 1916 року, зазначив на своїй Фейсбук-сторінці калушанин Володимир Халупа.
Світлина продана в лютому 2024 року з аукціонного сайту Allegro. Нинішній власник невідомий.
Раніше колекціонер зі США оприлюднив поштівку калуської колійової станції 1916 року.
Світлина, ймовірно, зроблена під час Галицької битви — стратегічної наступальної операції, проведеній 5(18) серпня — 8(21) вересня 1914 у ході Першої світової війни військами російського Південно-Західного фронту. Метою битви був розгром австро-угорських військ та заволодіння Галичиною. На фронті від Вісли до Румунії (понад 400 км) російським військам 3, 4, 5 і 8-ї армій (70 дивізій) протистояли 2, 3 і 4 австро-угорські армії (56 дивізій).
На початок операції у районі міст Краснік і Томашув-Любельскі (нині обидва — Польща) російські війська північного крила фронту зазнали поразки й відступили до Любліна. Водночас головні сили здійснили Галицько-Львівську операцію, розгромили поблизу міст Золочів і Перемишляни (нині обидва — Львівська обл.) армію генерала Р. фон Брудермана і, розвиваючи успіх, завдали поразки військам генерала Е. Бьойм-Ермоллі.
Надалі росіяни зайняли Львів, вийшли до річки Сян і карпатських перевалів, оточили фортецю Перемишль.
Втрати австро-угорської армії склали 336 тис. вбитими та 120 тис. полоненими, російської армії — 277 тис. вбитими й полоненими. У результаті операції були зайняті Галичина і Буковина, з яких утворено генерал-губернаторство. Російська адміністрація одразу розгорнула наступ на українські інституції, зокрема, УГКЦ, здійснювала масові депортації місцевого населення в Росію.
