ВІКНА 22 роки поруч!

"Запросили проїхати до ТЦК": на Прикарпатті мобілізували двох хлопців до 25 років

Є переконання, що в Україні мобілізують після 25, а молодших — тільки добровільно. Однак 21-річного Анатолія Захаревича доставили до Верховинського ТЦК, а згодом відправили на навчання. Також мобілізували і 23-річного хлопця, якого теж зупинили у Карпатах — на блокпості біля Ворохти.
Переглядів: 2590
21-річний Анатолій Захаревич хотів у Карпати, а потрапив до армії

Тисячі хлопців до 25 років, яких визнали "обмежено придатними у воєнний час", досі підлягають мобілізації. На відміну від їхніх здорових однолітків, які не підходять до мобілізації за віком. При цьому розгляд законопроєкту, що має усунути юридичну прогалину, досі затягують, хоча політики визнають існування проблеми. Видання "BBC Україна" опублікувало історії хлопців, яких мобілізували попри те, що їм ще не виповнилося 25 років.

Хотів у Карпати потрапив на полігон

21-річний Анатолій Захаревич один із тих, хто опинився в армії. У кінці травня він із дівчиною вирішив поїхати на день у Карпати, але в результаті з працівниками Верховинського ТЦК за кілька днів побував у Рівному, Кам'янці-Подільському і потрапив на полігон.

Пара приїхала до Ворохти поїздом, каже хлопець. Далі їхала до полонин на автобусі, як дорогою на мобільному блокпосту їх зупинили працівники Верховинського ТЦК. Під час перевірки документів Анатолію сказали, що в нього неоновлені дані та "запросили проїхати до ТЦК".

Він каже, що не переживав йому 21, у нього бронхіальна астма, через яку він мав статус "обмежено придатного у воєнний час", та і за законом він мав іще майже два місяці на оновлення даних у ТЦК, ЦНАПі чи онлайн.

Але "ми хотіли продовжити подорож і піти в гори, а вони (представники Верховинського ТЦК. Ред.) сказали, що це мало би зайняти 20 хвилин, тому я не пручався".

Уже в ТЦК, каже він, його попросили підписати згоду на проходження ВЛК у Верховинській лікарні. Він відмовився і в результаті, за його словами, до нього почали ставитися агресивно і вибили із рук телефон, коли він намагався розповісти про ситуацію на роботі.

Після цього він таки пройшов ВЛК у Верховині "відвезли у лікарню, погрозами змусили зробити флюорографію", "медсестри взяли кров з вени", а інші обстеження "проставили у приміщенні ТЦК", визнавши повністю придатним.

Наступного ранку Анатолія та ще кількох хлопців завезли в Рівне на територію однієї із військових частин. Він каже, що там у палатках сиділа комісія, яка приймала людей в частину.

Там він уперше побачив документи, які нібито сам підписав. Анатолій запевняє, що за весь час навіть не брав ручки (але працівники ТЦК, за його словами, при ньому зробили фото з його Дії, де в тому числі видно не надто вигадливий підпис хлопця).

Він сказав це чоловіку, який мав його оформити, той накричав на людей, які привезли 21-річного хлопця та відмовився приймати його у військову частину.

Після цього Анатолія та ще двох хлопців відвезли назад у Верховину, де "змусили ночувати у холодному приміщенні". Заступник керівника Верховинського ТЦК, за словами хлопця, сказав, що "за вас уже все зробили, ви будете служити", і що для них нібито знайдуть інші військові частини, де їх погодяться прийняти.

Вранці Анатолія та інших повезли в Кам'янець-Подільський, де він побачив ті ж дивні документи, що і в Рівному, але там його вже не слухали та прийняли на навчання.

Що кажуть у поліції і ТЦК

Анатолій на полігоні уже третій місяць. Через свою хворобливість та ніч у холодному приміщенні він уже встиг потрапити в лікарню.

У розмові з "ВВС Україна" хлопець зізнається, що фактично не відвідує навчання, він відмовляється одягати форму. Тим часом його дядько Олександр Захаревич, колишній військовий, який у 2022 році пішов до армії добровольцем, з адвокатами подали заяви у поліцію, ТЦК, ДБР, військову прокуратуру та офіс омбудсмена з прав людини.

Чоловік надав "ВВС Україна" фото відповідей цих відомств на свої запити. Згідно з документами, Верховинське районне відділення поліції провело перевірку в місцевому ТЦК і ознак правопорушень не виявило.

На запит Івано-Франківського зонального відділу Військової служби заступник начальника Верховинського ТЦК пояснив, що Анатолія затримали прикордонники, "які склали адміністративний протокол за незаконну спробу перетину державного кордону". Зараз адвокатка вимагає показати їй цей адміністративний протокол.

Натомість на адвокатський запит у Верховинському ТЦК відповіли, що Анатолій Захаревич "не був у Верховинському ТЦК" і не проходив там "медогляд".

Поки що вдалося добитися того, що спеціалізована прокуратура Західного регіону (після звернення депутата Олексія Гончаренка, який є ініціатором законопроєкту про заборону мобілізації до 25-ти) відкрила справу за фактом "можливого незаконного затримання" Анатолія Захаревича "з ознаками кримінального правопорушення".

"Ми вже не знаємо, куди йти і що робити", каже Олександр Захаревич, не стримуючи свою злість та гнів.

"Без окулярів він практично не бачить"

Син Олени (вона просить не вказувати його ім'я, щоб не нашкодити) мав вступати на магістратуру цього року, але його теж зупинили у Карпатах на блокпості біля Ворохти. Люди у військовій формі пояснили, що 23-річний хлопець у розшуку, хоча у поліції, куди пізніше звернулася родина, інформацію про розшук не підтвердили.

"Син стояв на обліку за місцем реєстрації, не ховався. До нього в машину сіла людина у військовому і погрожуючи зброєю наказала їхати в місцевий ТЦК та СП у Івано-Франківській області", розповіла жінка "ВВС Україна".

На ВЛК, яку хлопець проходив у супроводі військового, каже мама, йому перевірили зір і визнали придатним за категорією Б, тобто до служби у "забезпеченні, ТЦК, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення і охорони".

У хлопця поганий зір міопія високого ступеня і астигматизм обох очей, "без окулярів він практично не бачить", каже мама. Жінка запевняє, що її син, так само як і Анатолій Захаревич, "нічого не підписував ні в ТЦК, ні на ВЛК".

"Відповіді на наші скарги та запити — формальні. Військовий квиток син підписав уже перед полігоном, на нього фізично тиснули. Ми писали заяви в поліцію про викрадення, але це ні на що не вплинуло", каже Олена.

На полігоні, каже вона, сину було складно. Це важко фізично, але до нього також погано ставилися, пояснює матір.

"Син пробував скаржитися, а у відповідь тільки смішки — іди в суд і вирішуй. У суд ми подавали, але рішення не на нашу користь. Суд вирішив, що все добровільно і за законом", каже Олена.

Детальніше — у публікації "Мобілізація до 25 років. Кого далі забирають до війська і як це можуть змінити".