На 75 році життя відійшов у вічність калуський краєзнавець Євген Мазур

Найстаршого члена краєзнавчого клубу Євгена Мазура не стало 14 серпня після важкої недуги.
Переглядів: 2210
Похорон відбудеться сьогодні, 15 серпня, о 14.00

Калуський краєзнавець Євген Мазур народився 23 жовтня 1949 року. Відійшов у вічність 14 серпня 2024 року. Про це повідомили рідні на його сторінці в соцмережі, інформують "Вікна".

Похорон відбудеться сьогодні, 15 серпня, о 14.00 у Будинку панахиди церкви святого Архистратига Михаїла УГКЦ.

У глибокій скорботі дружина, діти, брат, невістки, онуки, вся родина, близькі та друзі.

"В ці осінні дні 70 років тому мій дід по мамі Петро Джуган разом з своїми вісьмома дітьми насильно був переселений в Калуш. Половина дітей на той час вже мали свої сім’ї і дітей, інша половина — тулилася ще до батьків. З них найменшій Софійці сповнилося вісім років. Відтоді почалася калуська сторінка життя великої сім’ї Джуганів, в тому числі і моя. У вересні 1945 року поляки зі смутком покидали обжитий Калуш, а моїх батьків разом з односельцями села Ялин Саноцького повіту примусом привезли до Калуша і вивантажили на залізничній платформі старого калійного комбінату.

Був уже вечір, чоловіки розійшлися шукати пристанище на ніч, а жінки з дітьми і хатнім добром залишилися насамоті. Попереду їх чекало невідоме життя, вони — змирилися з долею і ще не здогадувалися, що їм доведеться стати від плуга до верстата, лізти під землю в гірничий забій, освоювати колективний спосіб ведення сільського господарства, а простіше — працювати в колгоспі, де на той час майже вся праця була ручною: від садіння — до збирання урожаю.

Згодом їхні діти, а дехто із молодих поріднилися з місцевими, стали сватами і кумами. Сьогодні вже не ділять на місцевих і переселенців, усі живуть єдиною родиною, в мирі і злагоді. А на початку все було інакше: місцеве населення недоброзичливо зустріло вимушених переселенців, обзивало їх лайливими словами, кращі з яких було це "поляки", "західняки", "лемки",писав дослідник у листопаді 2015 року.

Євген Мазур був найстаршим членом краєзнавчого клубу Калущини. Серед його краєзнавчих розвідок, опублікованих у "Вікнах":

"Як у Калуші 1904 року вигоріла німецька колонія";

"Як шваби заклали колонію Ноу-Калуш";

"Калуські шваби: 160 років разом із українцями";

"70 років тому в Калуш перевезли цілком село Ялин Саноцького повіту".