За словами медиків, на пацієнта очікує тривале лікування Днями медики обласної клінічної лікарні зіткнулися з нестандартною ситуацію: у животі 47-річного чоловіка через вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини з обширним дефектом м'яких тканин й оголенням кишечника, з'явилася діра розміром 27 на 10 см, інформують "Вікна" з посиланням на Івано-Франківську обласну клінічну лікарню.
Операція потребувала спільного міждисциплінарного підходу, кооперації хірургів та комбустіологів. Її провели завідувач відділення хірургії Ігор Галіпчак, хірург Назар Заяць, комбустіологи Микола Пилипів та Роман Скалій, які практикують нові реконструктивні методики.
Спочатку хірурги поклали спеціальну сітку, а потім цю сітку накрили клаптем, взятим зі стегна пацієнта.
"Хірургам, можливо, подібне вже зустрічалося, але таке вирішення ситуації ми застосували вперше, — розповідає Микола Пилипів. — Транспозиція для нас була непроста, бо дуже далеко ми переносили клапоть на судинній ніжці. Це була досить делікатна і протяжна препаровка судини".
За словами Галіпчака, у їхній хірургічній практиці не було настільки складного випадку.
"Це був дефект на 27 см. Його не було чим накрити. У цьому й новизна операції та її складність, — акцентує Ігор Галіпчак. — І саме завдяки спільній роботі з нашими комбустіологами за допомогою транслокації шкіри зі стегна на живіт нам вдалося одномоментно зробити все належним чином".
Тепер лікарі чекають пригоєння клаптя, тому що воно там нестандартне. Оскільки знизу клаптя є сітка, то він пригоюється тільки по краях, там, де підшитий до шкіри. Відповідно, стик між тканинами набагато менший, і в подальшому це ризик того, що може бути некроз частини або й цілого клаптя, якщо осьова судина, яка його живить, затромбує або перетиснеться. Для того, щоб цього уникнути, хірурги змінили анатомічний шлях тієї судини, щоб менше було на неї тиску м'язів під час ходьби.
За словами медиків, пацієнта очікує тривале лікування. Але тепер для хірургів, які будуть ним займатися, ситуація вже набагато прогнозованіша, ніж була досі.
