Із постраждалими біля шахти хлопцями усе добре — вони вже мають власні родини. Фото: Андрій Тимків У одній із Facebook-спільнот були опубліковані світлини шахти "Ново-Голинь", автором яких є краєзнавець Андрій Тимків. В коментарях до допису Любов Шулик пригадала, що із цим рудником, що діяв з 1966 року по 1995 рік, пов’язується історія нещасного випадку, який важко забути досі, повідомляє "Інформатор.Калуш".
Гарячого серпневого дня діти пішли випасати корів поблизу шахти "Ново-Голинь". Будь-які діти люблять байдикувати та гратися зі своїми друзями. Тож продовжили ігри біля самої шахти, яка на той час, за словами жінки, ще працювала. Необережне поводження із сірниками призвело до спалахування бочок із оливою, які перекинулися на маленьких дітей. На щастя, всі вижили.
Любов Шулик погодилася пригадати деталі історії нещасного випадку, що трапився влітку 1995 року:
“Я згадала дуже тяжкий той серпень 95 року. То було десь 22-23 серпня. Таку трагедію важко забути. В мене в той час навіть і чоловік помер, 30 років. Одного дня діти, хто сам, а хто з дідом, пішли після обіду на випасання корів. То були діти шестирічні й вони випасали корови. Десь у якусь одну мить діти пішли гратися туди на шахту. Вона ще тоді діяла, але люди вже не працювали. Але залишили дуже багато всяких бочок з оливою...
Якраз після обіду одного дня, діти побігли туди гратися. Діди, які пасли корови з ними, були на пасовиську і не встерегли дітей. То був один такий Назарчик і сусідки Тарас і родички — Васька. Моя дитина теж була на пасовиську, але тоді залишилася біля діда. Вони гралися, бігали біля тих бочок і десь хтось з них мав сірник і його запалив. Сірка кинулася і бочки спалахнули. Та вся олива перекинулася на дітей і діти почали горіти. Почалися страшні крики.
Діти бідні зі страху почали бігти у річку кидатися збоку на бік. Там були люди, які вантажили сіно на машину і побачили ці вогні та крики дітей. Вони з’їхали машиною і позакидали дітей, як голубців, в машину та почали швидко їхати в лікарню. Діти були дуже палені й дуже довго лікувалися, бо були у дуже важкому стані. На другий день дітей гелікоптерами перевозили у Франківськ...”, – пригадує Любов Шулик.
Жінка розповіла, що зараз із постраждалими хлопцями усе добре. Ба більше, вони вже мають власні сім’ї:
“Розумієте, що коли хтось щось напише чи кине фотографію, то в мене одразу страшні спогади з тією шахтою. Зараз ці діти вже мають сім’ї. Ну, але вони є обпечені. Вася зараз у Німеччині має троє діточок. Назар теж має троє діточок. Він настільки хворів весь час, що майже до школи не ходив. Міша був ніби трошечки найлегший, мав опіки. Він теж має двоє діточок і живе десь на Тернопільщині. Отака-то пригода і такі згадки тяжкі про ту шахту”, — підсумовує Любов Шулик.
