Марія Родзінська народилася 1924 року в селі Негівці. Дитинство, як і в багатьох її ровесників, було нелегким. Закінчивши лише чотири класи, мусила допомагати батькам по господарству. У 1947 році пані Марія вийшла заміж і стала матір’ю семи дітей. Важка доля вдови, яку вона понесла у 52 роки, не зламала її. Марія Дмитрівна сама виховувала своїх діточок — 5 синів і 2 доньки, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
Під час війни жінка допомагала українським повстанцям, за що її арештували і ув’язнили в костелі у Войнилові. На щастя, завдяки проханням батьків, її звільнили без суду.
З 17 років і до переїзду в Калуш Марія Дмитрівна була сестрицею в Негівській церкві. А у 2000 році переїхала в село Копанки, де й проживає досі.
На долю Марії Дмитрівни вже вдруге випало зустрічатися з війною. Її онук Мар’ян Бунга, староста села Копанки, зараз захищає Україну на фронті, а бабуся з нетерпінням чекає його повернення.
Ювілярка має велику родину: 18 онуків, 28 правнуків та одна праправнучка.
Сьогодні багато рідних завітали привітати найріднішу зі святом. Доєдналася до привітань і заступниця міського голови Наталія Кінаш разом із в.о. старости села Копанки Василем Лазарем.
У день свого сторіччя пані Марія зустрічає гостей у вишиваному вбранні, яке створювала власноруч та в якому виходила заміж. Її очі сяють мудрістю, а голос звучить міцно, коли вона декламує Шевченків «Заповіт» та співає молитву за Україну.