Калуська лікарка Мирослава Гуменяк розповіла, як вберегтися від лептоспірозу

Лептоспіроз — це гостре природно-вогнищеве зоонозне (спільне для людей і тварин) інфекційне захворювання, яке супроводжується гарячкою, інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом, тощо. Різноманітність клінічних проявів хвороби ускладнює її своєчасну діагностику, що призводить до пізньої госпіталізації хворого, розвитку ускладнень, і як наслідок - до смерті. За показником летальності та ступенем тяжкості лептоспіроз займає одне з перших місць серед інфекційних захворювань. За оцінками, щороку у світі реєструється 1 мільйон випадків захворювання, що призводить до майже 60 000 смертей.
Переглядів: 780
Ілюстроване фото. Мишоподібні гризуни (щури, миші) є основним джерелом інфекції у природі

Лікар-епідеміолог Калуського районного відділу обласного центру контролю та профілактики хвороб  Мирослава Гуменяк розповіла про лептоспіроз та  способи попередження зараження, інформують "Вікна".

Майже вся територія України належить до територій, в межах якої тривалий час реєструються непоодинокі випадки захворювання людей на лептоспіроз, переносником якого  є тварини. В останні роки простежується тенденція до збільшення захворюваності серед людей. В Україні у 2021 році на лептоспіроз захворіли 122 особи, в 2022 році 141 особа, в 2023 році понад 400 осіб. За 5 місяців 2024 року зареєстровано 97 випадків цієї небезпечної інфекції. В Івано-Франківській області в першому півріччі 2024 року задокументовано 5 випадків проти 2 випадків за аналогічний період минулого року. На Калущині станом на у 2024 році (станом на 12 серпня)  зафіксовано 1 випадок лептоспірозу (у 2021 році 5 випадків,  у 2022 році 1, у 2023 році 2 випадки).

Збудник лептоспірозу (бактерія Leptospira) у водному середовищі зберігає свою життєздатність до двохсот днів. У вологому ґрунті лептоспіри можуть існувати протягом 43−279 днів, а їхнє виживання у сухому ґрунті не перевищує дванадцяти годин. Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів хлору.

Мишоподібні гризуни (щури, миші) є основним джерелом інфекції у природі, від них заражаються домашні (велика рогата худоба, свині, собаки) та дикі тварини. У тварин хвороба часто протікає безсимптомно, у вигляді довготривалого носійства, при цьому збудник виділяється з сечею у зовнішнє середовище.

Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах, при контакті з інфікованими тваринами. У тіло людини збудник лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи та рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Вживання сирої води з природних джерел, зараженої їжі (молоко, м’ясо, немиті фрукти) також можуть спричинити захворювання.

Професійні групи ризику – це фермерські працівники, ветеринари, власники зоомагазинів, польові сільськогосподарські працівники, водопровідники, працівники м’ясопереробної та рибної промисловості, тощо.

Від людини до людини лептоспіроз не передається.

Більшість випадків зараження припадає на літньо-осінній період. Хвороба починається гостро, з’являється озноб, підвищується температура тіла (39–40°C),  спостерігається  блювання, діарея, жовтяниця, почервоніння очей, висип, виражена загальна слабкість. Хворі скаржаться на сильний головний біль, безсоння, відсутність апетиту, спрагу. Характерною ознакою є сильні болі в м'язах, особливо, в литкових.

Щоб уникнути захворювання  на лептоспіроз слід дотримуватися  таких нескладних та водночас необхідних правил:

  • уникайте заражених водойм: не купайтеся і не рибальте у водоймах, з якими можуть контактувати інфіковані тварини, наприклад, біля місць водопою худоби;
  • вакцинуйте тварин: хатні та сільськогосподарські тварини мають бути вакциновані проти лептоспірозу;
  •  уникайте контактів із хворими тваринами: не торкайтесь інфікованих тварин і дотримуйтесь заходів безпеки, доглядаючи за ними (одягайте рукавички та закрите взуття);
  • під час роботи на городі та збору ягід у лісі  також користуйтеся засобами індивідуального захисту (одягайте рукавички та закрите взуття);
  •  знищуйте гризунів удома: проведіть дератизаційні заходи у своєму помешканні та убезпечте воду та харчі від забруднення виділеннями гризунів;
  • термічно обробляйте продукти тваринного походження.

При появі перших ознак захворювання негайно зверніться до лікаря, адже захворювання швидко прогресує. І, звичайно, в жодному разі не займайтесь самолікуванням.