Іванна Приймич була за 600 метрів від епіцентру ворожого ракетного удару. Фото: Нацполіція Іванна Приймак каже, що подібні відчуття переживає не вперше. Емоціями поділилася з «Вікнами».
Після важкого робочого дня не почула сигналу повітряної тривоги, хоча та виє за її вікном постійно. Прокинулась уже від вибухів.
«За специфікою шуму розуміла: щось збивають. З просоння побігла в коридор, зайшла в новини й прочитала, що над Львовом багато ворожих цілей: «шахідів», крилатих ракет, МіГ у нас «кинджалами» стріляв. Почула сильні вибухи, трусило будинок, вікна. Було зрозуміло, як наші військові «погнались» за якоюсь ціллю і прямо в мене над дахом її збивали (а я живу на останньому поверсі). Відчуття, що по даху посипалась металева стружка. В той момент мені здавалось — це кінець: як дах проломиться, то мене нічого не врятує. Слава Богу, тим «дощем» все обійшлось. З вікна між будинками було видно потужну заграву (відблиск яскравого світла, вогню, пожежі. — Авт.) та дим. Багато цілей було збито».
В такий момент, за словами Іванни Приймак, приходить переосмислення та рятує молитва.
«Усвідомлення того, що ще можна багато зробити, встигнути, а ти просто марнуєш час. Паралельно у момент вибухів в голову приходила молитва до Ангела охоронця. І вона спрацювала – він мене захистив. Далі всі екстрені служби своїми сиренами розрізали ранкове повітря. Кожен по своєму виконував свої функції. Мої колеги поліціянти до останнього розбирали завали, надавали психологічну та медичну допомогу, документували воєнні злочини. А в мене вкотре посилилась та загострилась ненависть до русні. Коли пізніше читаєш людські цивільні втрати, згадуєш фронтові, зокрема, тата (Володимир Брич на псевдо «Тато» родом з Перекосів, який одружився і жив у Голині, загинув 18 січня 2024 року на Донецькому напрямку. — Ред.), то розумієш: поки існують такі «сусіди», ми не можемо бути в безпеці ніде».
У четвер, п’ятого вересня, у Львові оголошено Днем жалоби у пам'ять за сімома загиблими внаслідок нічної ракетної атаки. Серед них наймолодшою є семирічна дівчинка. Також загинули дві її сестри: 18 та 21 рік та 43-річна мама. Найстаршому чоловіку, який став жертвою окупантів, — 55. Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомив міський голова Львова Андрій Садовий. З-під завалів врятовано 12 людей, травмовано 64, серед них восьмеро дітей.
Більше — в публікації "Залишився живим тільки чоловік: у Львові ворог убив матір з трьома доньками".
Раніше йшлося, що сьогодні, 4 вересня, вранці ворог атакував Україну "кинджалами", "іскандерами" і "шахедами" — 29 збила Протиповітряна оборона.
Протиповітряна оборона працювала у Львівській, Івано-Франківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Волинській, Тернопільській, Київській, Житомирській, Полтавській та Сумській областях.
Кількість загиблих від атаки ракет і дронів у Львові зросла до семи.
