Ілюстроване фото. Повністю виключити можливість тривалих відключень побутових та промислових споживачів неможливо Центр протидії дезінформації проаналізував, що очікує енергосистему України взимку, інофрмують "Вікна".
Як функціонує енергосистема України?
Загалом Об’єднана енергетична система України (ОЕС-У) складається із 76-ти гідроелектростанцій та гідроакумулюючих станції, 26-ти теплових електростанцій і теплоцентралей, 4-х АЕС, 12-ти сонячних і 8-ми вітряних електростанцій, об’єднаних магістральних ліній електропередач протяжністю 22,5 тис. км і 135 трансформаторних підстанцій для них. Особливістю української ОЕС є необхідність дотримуватися постійного балансу між виробництвом і споживанням електроенергії. Зараз Україна генерує до 11,5 ГВт-год., а споживає понад 13 ГВт (минулої зими на піку попиту — близько 18 ГВт). Тому розрив між тим, що може виробляти система, і попитом у пікові години зберігається на рівні 2,4 ГВт-год. Частково цей дефіцит покривається імпортом електроенергії, але це не завжди рятує, адже максимально таким шляхом можна отримати лише 1,7 ГВт. Нині тривають переговори, аби збільшити імпортні потужності до 2,2 ГВт, але і цього не вистачатиме, щоб компенсувати знищені або пошкоджені російськими ударами ТЕС і ГЕС, які були маневровою генерацією в українській енергосистемі. Заявлений Президентом України 1ГВт нових потужностей за рахунок будівництва малих газопоршневих чи більших газотурбінних електростанцій стабілізує ситуацію лише в перспективі, адже запустити їх у такі стислі терміни до початку опалювального сезону цього року малоймовірно. Наприклад, НЕК «Енергоатом» знадобилося 16 місяців, щоб запустити в роботу мобільну електростанцію потужністю лише 28 МВт, подаровану USAID на початку 2023 року і привезену в Україну у лютому того ж року.
Водночас не працює Дніпрогес, істотно пошкоджено Київську ГЕС, фактично виведено з ладу ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві, зруйновано єдину потужну ТЕЦ-5 у Харкові. Кардинально змінити ситуацію могли би шість блоків Запорізької АЕС, але з березня 2022 її окупували росіяни.
Які фактори впливатимуть на надійність енергозабезпечення України?
По-перше, це можливі нові атаки на критичну інфраструктуру, які стали складовою спроб кремля посіяти хаос серед населення та занурити Україну в енергетичну кризу. Енергетична інфраструктура зазнала таких масштабів руйнувань, що на повне відновлення чи відбудову знадобиться не один рік. Якщо російська армія взимку знову цілеспрямовано націлиться на теплові електростанції, трансформаторні підстанції та інші об'єкти енергосистеми, це призведе до дефіциту електроенергії, особливо в пікові години опалювального сезону, коли споживання збільшується приблизно на 30% у порівнянні із теплими місяцями. Тобто, все залежатиме від спроможності ППО захистити енергетичні об’єкти від ракетних атак, а енергокомпаній — мінімізувати наслідки ймовірних влучань. За словами члена наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрія Бойка, в середині 2023 року «Укренерго» захистило обладнання своїх найбільших підстанцій спорудами першого рівня захисту, зараз будується другий рівень — бетонні саркофаги, деякі з яких уже готові. Відтак, ситуація вимагає кардинального посилення протиповітряної оборони енергетичних об’єктів, проте повністю захистити всю енергосистему від масованих ракетних ударів практично неможливо.
По-друге, з 1 вересня в ремонті перебуває два енергоблоки АЕС (один з яких енергоблок потужністю 440 МВт). За даними АТ «НАЕК «Енергоатом» починаючи з 20 жовтня і до кінця лютого 2025 року в роботі будуть всі 9 енергоблоків АЕС.
По-третє, енергобаланс зимою суттєво залежить від погодних умов. Під час морозів та несприятливої погоди дефіцит потужностей у системі лише зростає.
По-четверте, додаткові труднощі для стабільної роботи енергосистеми створює відсутність належної кількості накопичувачів електроенергії для покриття пікових навантажень та перебування більшості відновлюваних джерел енергії (вітрові та сонячні електростанції) на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.
Чого українцям очікувати взимку?
Звісно, що через безпекові міркування в умовах воєнного стану інформація щодо обсягів генерації та стану відновлення пошкоджених об'єктів залишається закритою для широкого загалу. Втім, експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук залежно від розвитку подій прогнозує декілька сценаріїв ситуації в енергетиці в осінньо-зимовий період.
За оптимістичним прогнозом, якщо на стабільній основі працюватимуть 8–9 енергоблоків АЕС, а зима буде помірною, без сильних морозів, планується відновлення близько 3 ГВт (3000 мегават) із 6 ГВт пошкодженої потужності. За такого розвитку подій можливі відключення електроенергії тривалістю до 12 годин на добу.
Більш песимістичний сценарій передбачає, що вдасться відновити лише близько 2000 мегават потужності, а кількість робочих блоків АЕС буде 6–7 і при цьому зима буде холодною. Тоді система опиниться в кризовій ситуації. За найгіршим сценарієм, якщо росія продовжить атакувати українську енергетику, то цієї зими українці можуть проводити до 20 годин на добу без світла та опалення.
За прогнозом члена енергетичного комітету Верховної Ради Сергія Нагорняка, якщо температура взимку опуститься до -10°C, українці із великою вірогідністю матимуть електроенергію лише протягом 12-14 годин на добу, а решту часу — приблизно 10 годин — перебуватимуть без світла.
Втім, така крайня позиція є лише суб’єктивною точкою зору їх авторів і не відображає позицію Центру протидії дезінформації.
Таким чином, повністю виключити можливість тривалих відключень побутових та промислових споживачів неможливо, адже важко передбачити наслідки можливих нових російських ударів або точно спрогнозувати погодні умови. Тож, якщо російські обстріли будуть не такими результативними, зима — теплою, а енергетикам вдасться відновити чи ввести в дію певну кількість нової генерації, ймовірні регулярні відключення світла цієї зими будуть максимально короткостроковими. Великі надії і на західну допомогу. Під час офіційного візиту у США української делегації на чолі з Першою віце-прем'єркою — Міністеркою економіки Юлією Свириденко досягнуто домовленості з американськими урядовцями та представниками бізнесу щодо стратегії швидкого відновлення та модернізації української енергетичної системи. Зокрема, на зміцнення енергетичної безпеки США надали Україні фінансовий пакет допомоги у розмірі $800 млн.
Втім, поряд з державними заходами, бізнесу та населенню доцільно потурбуватися про резервні системи живлення (павербанки, зарядні станції, дизельні генератори, сонячні панелі та інвертори), щоб впевнено пережити екстрені відключення електроенергії.
