Молодший сержант Василь Гайдук з першого березня 2022 року служив у 75 батальйоні 102 бригади Народився Василь Гайдук 16 червня 1971 року в селі Майдан. Від перших днів повномасштабного вторгнення захищав землі рідної Батьківщини від загарбників. Молодший сержант Василь Гайдук був водієм автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення однієї з військових частин, йдеться на сайті Ямницької громади.
Під час виконання бойового завдання 31 серпня 2024 року на Запорізькому напрямку захисник отримав важке поранення в результаті мінометного обстрілу військовими формуваннями рф. Відтоді перебував на лікуванні. На жаль, 6 вересня 2024 року серце військовослужбовця зупинилося від отриманих важких травм.
"Усією громадою висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким Захисника, який віддав своє життя, оберігаючи Вітчизну. Вічна пам’ять, вдячність і слава загиблому Герою України!" — йдеться в співчутті земляків.
Спогадом про загиблого Героя в соцмережі поділилася директорка Боднарівського ліцею Калуської громади Ольга Попадинець.
"Хранителя найвищих людських чеснот — коханого чоловіка, люблячого батька й дідуся, турботливого сина, брата, зятя, великого Українця, Людину твердого характеру, поборника правди, мужнього Захисника держави, що упродовж останніх десяти років у черговий раз виборює волю для нації, — ангели обняли крильми.
Останній день спекотного літа пекельним болем ятрився в серцях родини Гайдуків. До важко пораненого Василя голубкою летить дружина. Розпачем горить душа її: лише повернулася зі страшної землі, що украла жіночі сподівання та надії. Попри сум, запечений вереснем, літо було трепетно-ніжним: уродини Василя благословили небеса, радість снувала обійстям рідним наперекір напастям. Здоров'я, підкошене війною, відлунювалося тривогою. У Запоріжжі проходив військовослужбовець обстеження, тут доля подарувала подружжю жмуток щасливих днів, коли воно купалося у спогадах, мріяло про мирні весни, відпочивало на Хортиці, милувалося дніпровськими берегами, веселковими барвами прекрасних квітів, злеліяних українцями на зло ворожим атакам, що руйнують світ добра.
Біля ліжка чоловіка, що згасав на очах, пригадала, напевно, Леся весілля доньки — 22 лютого 2014. У тривозі чекали Василя з Києва: він, як гідний громадянин, був на Майдані серед Героїв Небесної Сотні, не стояв осторонь, дбав про майбутнє не тільки своїх дітей, але й усієї країни. А далі АТО. Донеччина..." — пише Ольга Попадинець.
Молодший сержант Василь Гайдук з першого березня 2022 року служив у 75 батальйоні 102 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ імені полковника Дмитра Вітовського на лінії фронту: Харків, Суми, Запоріжжя, Гуляйполе. За десять років тернистих доріг було по-різному: обмороження, запалення легень, контузія, важке поранення.
"Загинув Герой. Плаче-стогне земля, яку він боронив від ворогів.У тугу прибрала осінь усе, що так любив Василь: рідне село, сумне подвір'я, ліс, куди спішив на відпочинок, дорогу до батьківської оселі, де зустрічав залишених напризволяще кошенят чи собак, яким давав прихисток.
Загинув Герой... Осиротіли син та донька, повдовіла дружина, у невтішному неспокою залишилися батьки, посмутніли у сльозах онуки. Це для них він залишив колекцію зброї — витвір рук роботящих, золотих, — щит від ворогів ненависних. Це їм як реліквія, як талісман — дорогоцінні обручки, освячені та зігріті любов'ю бабусі та дідуся", — зазначає Ольга Попадинець.
