Кредо пані Валентини — з повагою та розумінням ставитися до кожної людини Пані Валентині 71 рік, родом з Костянтинівки Донецької області. Їй важко пересуватися, хворі ноги. Проблеми з тиском. У Покровську жінка не могла спускатися у підвал під час обстрілів, тож вирішила виїхати, аби не бути тягарем для рідних. На Івано-Франківщині жінка перебуває уже приблизно місяць. Історією мешканки прихистку поділилися на фейсбук-сторінці "Карітас Івано-Франківськ", інформують "Вікна".
Валентина Боряк перехворіла коронавірусом і з тих пір проблеми з ногами посилились. Бо й так мала їх ще з молодості. Коли їй було 33, жінка впала на виробництві. Їй не вчасно надали допомогу, довго чекала швидку, а потім черговий лікар неправильно поставив діагноз, не виявив перелом відразу, тому в подальшому пішло ускладнення.Жінка ходить з коштуром. На другий поверх прихистку піднімається за допомогою підйомника. Його спеціально облаштували для людей, які не можуть самостійно пересуватися.
Пані Валентина має дві освіти — фармацевтичну та економічну. Працювала і в аптеці, і на нафтобазі, і на метеостанції, де, до речі, і отримала травму.
Дитинство маленької Валі пройшло з бабусею і дідусем у с. Степанівка Костянтинівського району. Пригадує, як пасла гусей, сторожувала курчаток, а за це бабуся з міста привозила їй морозиво.
«Пломбір у вафельному стаканчику, дуже смачний. Такого зараз немає», — пригадує жінка.
Бабуся з дідусем також готували дівчинку до школи. Пані Валентина каже, що весь «Буквар» напам’ять знала.
Кредо пані Валентини: «З повагою та розумінням ставитися до кожної людини, бо ти ніколи не знаєш, що переживає зараз людина, які в неї проблеми».
У вільний час жінка читає книжки про історію України. А вечорами грає з іншими мешканцями у доміно та шашки. Каже, працівники у прихистку — «золоті», все подобається, тільки ностальгія за рідним домом нікуди не зникає.
У Покровську залишився чоловік пані Валентини. Він не зміг покинути напризволяще своє господарство: курей, нутрій, собаку. З чоловіком жінка постійно на зв’язку. Він каже, обстрілюють щодня. Сумує за дружиною, але радіє, що вона в безпеці.
Нагадаємо, прихисток для внутрішньо переміщених осіб старшого віку знаходиться у селищі Войнилів Калуського району Івано-Франківської області. У ньому проживає близько 40 людей «золотого віку», які приїхали з Херсонщини, Донеччини та Харківщини.
