ВІКНА 22 роки поруч!

Як у Галицькому замку посвячували у рицарі та отримували подарунки від "дам серця" (Фото)

У неділю, 15 вересня, у Галицькому замку на Івано-Франківщині відбулася історична театралізована реконструкція "Посвята у лицарі 2024" в рамках програми "Культурна реновація Галицького замку".
Переглядів: 816
Ритуал посвяти включав демонстрацію спритності нового лицаря

За словами генерального директора Національного заповідника "Давній Галич" Володимира Олійника, із 2022 року замок щороку відвідує 20 тисяч туристів. Заповідник має документацію на реставрацію Старостинської вежі, каплиці Святої Катерини та розробляє концепцію музеєфікації нововідкритої В’їзної вежі. Проте через ситуацію в країні культурну спадщину розвивають поки що тільки через культурні та наукові заходи. Тому й була створена програма "Культурна реновація Галицького замку", інформують "Вікна".

Під час "Посвяти у лицарі-2024" відбувався лицарський турнір, середньовічні танці. Лицарі отримали подарунки від "дам серця".

Глядачі мали можливість побачити церемонію присяги та стати учасниками вечірньої екскурсії зі смолоскипами. А ще в рамках акції відбулася лекція та майстер-клас із середньовічного бою.

"Посвята у лицарі" зібрала понад 200 дорослих та 200 дітей, йдеться в повідомленні "Давнього Галича".

Довідка. Посвята в лицарі — символічна церемонія вступу в лицарство. Посвята в лицарі знаменувало перехід до зрілості й самостійності й робило юнака членом військово-аристократичної корпорації лицарів. Церемонія складалася з декількох етапів.

Ритуал посвяти включав демонстрацію спритності нового лицаря: схопившись на коня, він повинен був пронизати списом встановлену мішень, так зване «опудало».

Спочатку церемонія посвяти мала мирський характер. Потім церква включила її в релігійні рамки, перетворила в релігійну церемонію.  Юнак мав вистояти месу, сповідатися, причаститися, потім покласти свою зброю на вівтар і опуститися на коліна перед священником, який благословляв його меч і потім, з молитвою, вручав його. Благословляючи зброю, церква вселяла думку, що лицар повинен бути християнським воїном і захисником церкви. Потім відбувалася світська частина: оперізування мечем, «запотиличник», «опудало», іноді священник не тільки освячував меч, але й оперізував, тобто здійснював основний елемент посвяти.

Найчастіше посвята в лицарі присвячували релігійним святам або здійснювали напередодні великого бою. Йому передував тривалий період навчання: майбутній лицар проходив навчання у досвідченого лицаря або батька.