Слідами батьків: історії двох династій рятувальників із Коломийщини (Фото)

Ще в дитинстві Володимир Вацик та Назар Федуник знали, що їхнє покликання — рятувати життя. Виростаючи поруч із батьками, які присвятили своє життя Службі порятунку, ці юнаки мали перед собою яскравий приклад мужності та самовідданості.
Переглядів: 686
Молоді чоловіки, спостерігаючи за батьками, вирішили стати рятувальниками

Володимир Ігорович Вацик вже понад 16 років несе службу у структурі ДСНС. Сьогодні він обіймає посаду начальника 7-ї Державної пожежно-рятувальної частини у місті Коломия, його шлях у цій професії розпочався ще зі вступу до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. За спиною Володимира різні надзвичайні ситуації, у кожній — частинка його душі, адже кожен виклик, кожна рятувальна операція залишають слід у серці рятувальника, інформують "Вікна" з посиланням на Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області.

Все це передалося від батька, Ігоря Ярославовича Вацика, котрий понад 30 років служив у пожежно-рятувальній службі Прикарпаття, пройшовши шлях від простого рятувальника до начальника Коломийського міськрайонного відділу Головного управління ДСНС в області. У 2020 році серце Ігоря Вацика перестало битися, а його справу гідно продовжив син.

Назар Романович Федуник теж обрав шлях рятувальника, наслідуючи приклад свого батька, Романа Михайловича, який з 1996 по 2013 роки служив в органах та підрозділах ДСНС. У 2017 році Назар, отримавши спеціальну освіту, розпочав свою кар’єру у Коломийському міськрайонному відділі ДСНС в області, ставши провідним інспектором.

Згодом, у 2018 році, очолив караул, і сьогодні продовжує нести службу на цій відповідальній посаді. За його плечима — сотні виїздів на ліквідації пожеж, надзвичайних подій та надзвичайних ситуацій, де кожен виїзд є випробуванням, що потребує миттєвої реакції, рішучості та командної роботи.

Молоді чоловіки, спостерігаючи за батьками, які ризикували своїм життям заради порятунку інших, самі вирішили присвятити життя такій благородній справі. Вибір стати рятувальником для Володимира Вацика та Назара Федуника був не випадковим — це результат багаторічного спостереження за батьківськими вчинками, їхньою сміливістю та відданістю.

Обидві сім'ї, Вацик і Федуник, є доказом того, що рятувальна справа — це більше, ніж просто професія. Це родинна спадщина, передана від батька до сина, де кожне покоління продовжує цей шлях, ставлячи на перше місце життя інших.

Сьогодні, 17 вересня, в Україні відзначається День рятівника. Ця робота завжди небезпечна, але під час війни вона стала ще складнішим викликом. Щодня рятувальники ризикують власним життям, першими приходять на допомогу, рятують людей з-під завалів і ліквідують наслідки ворожих атак.