Малоймовірно, що спілкування жителів Голиня з владою нейтралізує невдоволення людей Зважаючи, що збори відбувалися посеред робочого дня, жителів Голиня на зустріч з владою прийшло досить багато: більшість місць у залі Народного дому були зайнятими. Проте люди вказували й на те, що варто було б зібратися у неділю — тоді присутність голинян була б суттєво більшою. Від влади на збори до мешканців прибули заступник міського голови Богдан Білецький, який тимчасово виконує обов’язки міського голови, поки Андрій Найда — у закордонному відрядженні; заступниця міського голови Надія Гуш та керівники двох управлінь Калуської міської ради: освіти — Ірина Люклян та земельних відносин — Володимир Мельник, повідомляють "Вікна" з місця події.
Обговорення роботи нової автостанції та зміни у зв’язку з цим маршрутів автобусів з Калуша до Голиня (хоча змін ще не мало б бути, оскільки нова мережа автобусних зупинок і маршрутів у Калуші не затверджена. — Авт.) виявилося нетривалим. Люди нарікали на неможливість доїхати без пересадок до поліклініки чи на навчання до училища (планують, що кінцева зупинка «голинського» автобуса буде на автостанції. — Авт.). Кажуть, раніше було краще і загалом автостанція створила їм багато проблем. Звучало й зауваження, для чого її будували під час війни, коли усі ресурси треба спрямовувати на оборону України. Крім того, автостанція вже є біля залізничного вокзалу.
Богдан Білецький відповів: буде так, як ми вирішимо, а мова йде про упорядкування руху і зупинок для міста Калуша. Мовляв, автостанцію будували не для економічної вигоди. Автостанція на вокзалі — приватна, а на вул. Ринковій — комунальна (однак на приватній пасажири чомусь сплачують 10% за послуги автостанції, а на комунальній — 15%. — Авт.). Проте влада пішла на поступки. Як запевнив заступник міського голови, у найближчі місяці автобуси будуть їхати, як раніше: з Голиня до ВПУ-7 з усіма зупинками. А у зворотному напрямку пасажири зможуть сісти в приміський автобус (причому не обов’язково «голинський») і біля училища, і біля поліклініки. Далі автобус заїде на автостанцію, де вони зможуть купити квиток. Така схема буде діяти до того часу, поки на нову автостанцію не заведуть міські автобусні маршрути. Отже, не виключено, що за кілька місяців буде чергова хвиля збурення громади, адже кінцева зупинка на автостанції для людей означатиме додаткові витрати на міський автобус.
Щодо земельного податку, то як повідомили голиняни, він зріс у 5-10 разів. Наприклад, людина, яка платила 63 гривні, отримала повідомлення з податкової на 1018 гривень. Як пояснив Володимир Мельник, на розмір податку випливає нормативна грошова оцінка і ставка податку, яку затверджує Калуська міська рада. Нормативна грошова оцінка має оновлюватися раз на 5-7 років (також вона зростає щороку на коефіцієнт інфляції. — Авт.). Однак у селах, які увійшли до складу Калуської громади, її належним чином не оновлювали. Наприклад, у Голині на час входження в громаду оцінку землі не проводили впродовж десяти років. За словами Володимира Мельника, станом на зараз в усіх селах громади вже виготовили нову нормативну грошову оцінку землі. Для Голиня вона зросла трохи більше як удвічі. Найбільше на розмір податку вплинула ставка. Раніше у селах, зокрема, Голині, вона була нижчою, а зараз на усій території громади ставка однакова і така ж, як у Калуші.
Як пояснює влада, ставки земельного податку мають бути однаковими для усієї громади. В Калуській громаді хотіли їх диференціювати та навіть зверталися до Антимонопольного комітету, але погодження не отримали. Отже, потрібно було або знижувати ставку податку для Калуша, або підвищувати її у селах. За словами Володимира Мельника, доходи бюджету громади від землі (земельного податку та орендної плати за землю. — Авт.) від усіх сіл громади — близько 4 млн гривень, а від міста Калуша — 82 млн гривень. Тому зниження ставок податку для міських платників мало б катастрофічні наслідки для життєдіяльності громади.
Щодо безплатного харчування учнів молодших класів, то, за словами Ірини Люклян, на ріні держави його скасували у 2015 році. Громади могли забезпечувати харчування школярів за власною ініціативою. У Калуші до середини 2021 році безоплатно харчували учнів перших-четвертих класів, а до середини цього року — учнів перших-других класів. Зараз сніданками коштом бюджету забезпечують лише учнів перших класів. Причому інші громади області давно відмовилися від харчування молодших школярів. Відмову від харчування другокласників влада пояснює недофінансуванням освітньої субвенції та обмеженими можливостями бюджету, а також зростанням кількості школярів пільгових категорій, яких мають забезпечувати безплатним харчуванням за законодавством, зокрема, вимушених переселенців та дітей учасників бойових дій.
Найгострішою виявилася остання частина спілкування жителів Голиня з міською владою, — щодо оплати за вивезення сміття. Претензій до таких послуг у жителів села немало, зокрема, до завищеної, на їхню думку, ціни за таку послугу. Більшість не згідна з обсягами сміття, оплату за вивезення якого їм виставляють, адже селяни практично не викидають харчових відходів (наприклад, їх переробляють на компост. — Авт.), здають відходи скла і пластику на перероблення, а папір — спалюють. Також нарікали на те, що сміттєвози не заїжджають на окремі вулиці, а оплату рахують за кількістю зареєстрованих у конкретному будинку, причому дані часто є некоректними. При цьому люди не можуть виключити осіб, які не проживають за конкретною адресою, оскільки компанія, яка надає послуги поводження з відходами — ТОВ «Еко-Прикарпаття», відмовляється це робити, допоки не будуть погашені борги за вивезення сміття, які нарахували у тому числі на віртуальних мешканців.
Також владі вказали, що більшість людей у Голині хочуть, щоб сміття вивозила інша компанія, однак їй не дозволили вивозити сміття на калуський полігон (Богдан Білецький заперечив це твердження. — Авт.). Також мешканці вказують на те, що в селах не з Калуської громади люди за вивезення сміття платять значно менше. Наприклад, у Добровлянах — трохи більше як 300 гривень на рік з хати, тоді як у Калуській громаді — понад 400 гривень в рік з людини.
Богдан Білецький, своєю чергою, вказав на стихійні сміттєзвалища в Голині, які утворюють в тому числі мешканці, які заявляють про те, що не мають сміття та відмовляються оплачувати за послугу. Також посадовець повідомив, що в багатьох громадах вже підготувати чи готують проєкти рішень про підвищення тарифів на послуги поводження з відходами. Щодо Калуської громади, то від ТОВ «Еко-Прикарпаття» повідомлень про наміри змінити тариф станом на 16 вересня не надходило. Нагадаємо, востаннє у Калуші підвищували тариф на вивезення сміття у липні 2022 році: тоді він зріс 22,71 до з 33,56 гривні на місяць з людини.
Малоймовірно, що спілкування жителів Голиня з владою нейтралізує невдоволення людей (щобільше, під час зустрічі багато мешканців говорили про бажаний для них вихід села зі складу громади. — Авт.). Тим більше, що часто влада і громада розмовляють різними мовами. Так, влада хоче порядку і з перевезеннями, і зі сміттям. А люди у першу чергу хочуть більш-менш нормально виживати, адже оплачувати усі покращення від влади змушені саме вони.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
