Богдан Власій був майстром зі створення мініатюр, старанним студентом, кухарем, піцейоло та сушистом. Вічна пам'ять! Тіло героя принесли до альма-матер, де ще нещодавно він пліч-о-пліч зі своїми одногрупниками навчався рятувати життя. Сьогодні ж його проводжали з честю, усвідомлюючи, що його самопожертва — це вияв найвищої відданості не лише своєму народу, а й професії, якій він хотів присвятити своє життя, повідомляє пресслужба медуніверситету.
«Гордимося такими студентами, патріотами, такою Людиною! Дорогий Богдане, схиляємо голову перед твоєю мужністю. Ти неодноразово був у мене кабінеті. Памʼятаю твою тверду і чітку позицію — я не можу вчитися, коли інші воюють і нас захищають. Тебе не мобілізовували, ти йшов свідомо на бій за свою Землю і Свою Країну! Схиляю голову перед тобою! Ти — наш Герой! Царства тобі небесного і вічної памʼяті. Батькам і всій сумній родині — подяка за виховання сина і щирі співчуття», — згадує про Героя ректор Роман Яцишин.
Мати Богдана у своїх спогадах не раз наголошувала на його нестримному бажанні пізнавати щось нове та готовності піти на самопожертву заради щасливого життя інших. Ще з раннього дитинства хлопець почав цікавитися зброєю, але не як знаряддям жорстокості чи влади, а самим механізмом її роботи. Для рідних він був ввічливою, скромною та тихою дитиною, в очах якої палає вогонь любові до життя.
Той запал і став рушійною силою, яка постійно штовхала Богдана до нових висот: зразковий учень, винятковий майстер зі створення мініатюр, старанний студент, кухар, піцейоло, сушист, волонтер, військовий.
Навіть поганий зір не став для героя перешкодою, коли він вирішив вступити до лав ЗСУ та стати на захист своєї Батьківщини.
«Богдан не знав, що таке відступити від мети. У жовтні 2022 року зробив лазерну корекцію зору. Період адаптації – два місяці. Він вчився в університеті і лічив дні, коли офіційно зір у нього стане 100% без потреби реабілітації. І ніхто не міг переконати Богдана довчитися пів року, бо свій вибір він уже зробив. Вибір на користь свого народу, бо тільки так міг відчути себе щасливим», — ділиться спогадами мати Героя.
Ім’я Богдана Власія назавжди залишиться в історії університету, а пам’ять про нього буде жити у серцях тих, хто мав честь його знати.
Як повідомляли "Вікна", 12 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Свято-Покровське Бахмутського району Донецької області загинув командир розвідувального взводу, студент шостого курсу медичного факультету Богдан Власій.
