Вадим Жуков (26.11.1988 — 07.07.2023) служив стрільцем-снайпером десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини. Загинув у Пологівському районі Запорізької області, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
Пам’ять про Вадима Жукова живе у серцях учителів. Він був щирим, добрим і вихованим хлопцем, пригадують вони. А дружина Христина наголосила: його любов до України була не просто на словах. Зараз пам’ять про Героя береже його велика родина.
Завдяки роботі ГО «Спогади крізь віки», учні, учителі ліцею, перехожі, всі охочі зможуть ознайомитися із матеріалами про життя і боротьбу Героя, зісканувавши QR-код на дошці.
Жуков Вадим Геннадійович — солдат 82 окремої десантної бригади. Народився 26 листопада 1988 року в місті Калуші. Ріс непосидючим та допитливим хлопчиком, відвідував дитячий садок «Золота рибка». Коли йому був один рік — батьки розлучилися, через рік його уже виховував вітчим, що замінив йому тата. Пізніше у сім’ї народився ще один син — Михайло, йдеться у проєкті "Спогади крізь віки".
У перший клас пішов до загальноосвітньої школи №6, опісля — навчався у сьомій школі. За словами однокласників та вчителів, був добрим та товариським, щирим, відповідальним, займався легкою атлетикою, брав участь у різних змаганнях.
Після школи втупив у ВПУ-7 на фах муляра-штукарута-пічника. Брав участь в спортивному житті навчального закладу. Працював різником у ТОВ «Дженерал», зарекомендував себе відповідальним та дисциплінованим працівником, завжди знаходив спільну мову з оточенням.
У 2006 році одружився з коханою дівчиною Юлею. У шлюбі народився син Максим та донечка Настя. Проте з часом подружжя розлучилося, вдруге одружився 2010 — його обраницею стала Христина. З нею вони виховували Назара та Сашка. Вона розповідає, що чоловік був добрим, хорошим батьком, завжди для синів хотів кращого майбутнього та щоб вони жили в мирній країні. Коли йому було 28 років, у нього померла мама.
18 січня 2023 року був призваний на військову службу. Служив стрільцем-снайпером четвертого десантно-штурмового відділення другого десантно-штурмового взводу шостої десантно-штурмової роти другого десантно-штурмового батальйону. Вірний друг, готовий прикрити спину побратимів, та відданий патріот, що протистояв ворогові до останнього, так описують його побратими.
Загинув Вадим 7 вересня 2023 року у районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Йому було тільки 34 роки. Лише 11 вересня його тіло вдалося забрати з поля бою, а поховали 17 вересня на Алеї Слави міського кладовища. Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади.