ВІКНА 22 роки поруч!

"Якби не було війни, навряд чи пов'язав би життя з армією", — бойовий медик Калуського батальйону

Зараз Віктор служить в 79-му батальйоні 102-ої окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ на посаді бойового медика роти. Його служба почалася у грудні 2023 року, коли він підписав контракт, адже на той момент ще не досяг мобілізаційного віку.
Переглядів: 1110
Служба в армії вимагає зрілості і відданості, зазначає бойовий медик Віктор

Зараз Віктору 25 років, і він пройшов навчання в навчальному центрі, після чого потрапив на місце несення служби, спочатку займаючи посаду помічника стрільця-гранатометника. Згодом пройшов курси бойового медика і отримав призначення на цю відповідальну посаду, йдеться на Фейсбук-сторінці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, інформують "Вікна".

"Всі навколо розуміють, чому ми тут, і цей усвідомлений вибір допомагає мені справлятися з труднощами. Мотивація для мене полягає в прагненні до спокійного життя, і я намагаюся робити свій внесок у суспільство, виконуючи свою роботу. Для нових військовослужбовців важливо усвідомити, що служба — це свідомий вибір. Вони повинні бути готовими прийняти відповідальність за свої рішення, адже служба в армії вимагає зрілості і відданості. Я сам був інтерном стоматологом і, хоч якби не було війни, навряд чи пов'язав би своє життя з армією", — каже військовий.

Розповів Віктор і про свій перший бій:

"Поки що мені не довелося стикатися з серйозними бойовими ситуаціями, проте я завжди готовий надати медичну допомогу і забезпечити евакуацію поранених. Мій перший бій не був таким, як я собі уявляв; швидше, це був обстріл, а не справжній бій. Я вважаю, що психологічна підготовка і усвідомлення своєї місії допомагають зберігати спокій у стресових ситуаціях".

За словами бойового медика, атмосфера у колективі позитивна, більшість бійців мають високу мотивацію:

"У колективі, де я служу, атмосфера досить позитивна, оскільки більшість бійців — це добровольці, які прийшли на початку війни, і їхня мотивація залишається високою. Було б добре, якби молоді поповнення приходили з такою ж відданістю, але реальність така, що багато з тих, хто залишився, — це невмотивовані або люди передпенсійного віку. Це викликає питання щодо того, як вони можуть виконувати бойові завдання, коли їхня підготовка може бути недостатньою. Я вірю, що служба в армії — це не лише обов'язок, а й велика відданість, яку потрібно прийняти свідомо. Важливо не уникати цієї відповідальності, а стати частиною змін, які так потрібні нашій країні".