Доньки Василя Завадецького з Дмитром Черевиченком, який служив з батьком та забирав його тіло з поля бою Про це «Вікнам» розповіла старша донька захисника Наталія Романишин.
«У трьох музейних залах представлені речі та бойові трофеї захисників: Мукачівського прикордонного загону, 128 та 3 окремої штурмових бригад. Зброя, військовий одяг бійців, шеврони, бойові прапори, а також, понад 700 фотографій», — йдеться в повідомленні Мукачівської міської ради.
Директор історичного музею Михайло Белеканич розповів, що над його створенням працювали впродовж року разом із громадською організацією «Мистецтво проти війни». Під час відкриття відправили молебень за Героями та освятили експозиції військові капелани: Віктор Худяк, Павло Сосницький та Олег Сорока. У цей день вхід до замку був безплатним.
На відкриття приїхали: військові та родичі загиблих захисників. Серед них і дочки воїна Василя Завадецького із Голиня — Наталія та Діана.
За словами Наталії Романишин, їм попередньо телефонували з Прикордонного загону, де служив тато і просили передати речі, які б можна зберігати в музеї.
«Після загибелі тата з фронту нам віддали його речі. Серед них ми обрали кілька для музею. Наплічник, аптечку, одяг, шапку, шеврони, чашку та ложку переслали в Мукачево. Собі залишили у домашньому куточку: жетон, образки (на жаль молитовник, що завжди батько носив із собою, побратимам не вдалося знайти. — Авт.), малюнки онуків, які завжди «мандрували» з ним по окопах».
Для рідних велика честь, що серед речей Героїв передової відвідувачі бачитимуть і їхнього батька. Також родина дуже вдячна побратимам, які не забувають про родину, часто телефонують та відвідують татову могилу в Голині. Коли був футбольний турнір імені Василя Завадецького (14 липня 2024 року. — Авт.), прикордонник Ярослав Романюк подарував власноруч намальований портрет «Тадея». Саме цей військовий розписав стіни у музеї в Мукачеві.
«Коли ми зайшли у музей, то у мене в голові виринув спогад, коли тато працював в Одесі й кожне літо з сестрою їздили на канікули до нього. Він показував нам місто, різні його розважальні та культурні заклади. Тоді ми ще діти не до кінця розуміли цінності музеїв. Тих людей, про яких тут розказували, вважали великими історичними особистостями. Зараз таким є мій батько — Герой сучасності. Він — наша гордість. Вони з мамою були достойним прикладом для нас і ми вдячні їм за таке виховання. Тата мені дуже не вистачає, тому будь-яка можливість пам’яті про нього — дуже важлива».
У музеї поруч — і речі побратима Василя Завадецького — Василя Гаврилюка з Верховинщини: вони разом віддали життя за Україну. Двоє побратимів ще досі перебувають в полоні.
«Мрію, щоб війна якомога швидше закінчилась перемогою, а подвиг «Тадея», його побратимів та інших захисників був не марним».
Як раніше писали «Вікна», Василь Завадецький (позивний «Тадей») — старший сержант, молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії – гранатометник 2 групи інспекторів прикордонної служби «Солотвино». 4 жовтня захиснику мало б виповнитися 53 роки.
16 листопада 2022 року, йдучи на бойову позицію, Василь із побратимами потрапив в оточення диверсійно-розвідувальної групи поблизу населеного пункту Нововодяне. У нерівному бою отримав поранення, але не здався та продовжив боротьбу. Цей бій коштував воїну життя. Він загинув як Герой, врятувавши життя своїм побратимам, які були на бойовому завданні.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові Указом Президента України Володимира Зеленського №126/2023 від 2 березня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби України та з архіву дочки Наталії Романишин.
