Відсоток громадян, які декларують готовність долучатися до організованої протидії корупції, суттєво зріс Викривач, який отримав винагороду - чинний військовослужбовець, який у 2020-2021 роках обіймав посаду директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони. У 2021 році він звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), в якій повідомив, що йому запропонували отримання неправомірної вигоди у 24 млн грн за дії в інтересах певного ТОВ. Йшлося про залучення фахівців для проведення позапланового внутрішнього аудиту виконання державного контракту. Аудиторська група мала скласти позитивний звіт за результатами аудиту щодо повноти, якості та відповідності виконаних робіт умовам контракту. Це дозволило б компанії отримати повну оплату у понад 400 млн грн за облаштування спецоб’єкта та претендувати на майбутні договори з Міноборони (ч. 3 ст. 369 КК України), інформують "Вікна" з посиланням на НАЗК.
За вказаним фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 КК України. Процесуальне керівництво і підтримання обвинувачення у суді здійснювала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив вирок у справі 24 березня 2023 року, призначивши фігуранту - колишньому заступнику начальника одного з управлінь Міноборони - покарання у вигляді позбавлення волі на 4,5 роки. Одночасно суд відмовив у виплаті винагороди викривачу, мотивувавши рішення тим, що він офіційно повідомив про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень і тому не має права на винагороду. Викривач оскаржив зазначене рішення і наприкінці 2023 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила його апеляційну скаргу та присудила виплату.
Відповідно до ст. 53-7 Закону України «Про запобігання корупції», викривач може отримати 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Однак розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину. Можливість винагороди викривачам корупції було запроваджено ще у 2019 році. Дотепер суди ухвалили два позитивних рішення про виплати, однак через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим.
«Національне агентство дотримувалося принципової позиції в цьому питанні, адже відсутність належної правової процедури такої виплати не має впливати на можливість реалізації права викривача, гарантованого Законом. Саме тому НАЗК спільно з Кабінетом Міністрів України, Державною казначейською службою, Міністерством фінансів та Міністерством економіки України активно працювали в цьому напрямі. Наразі маємо відповідне рішення та виплату першої винагороди. Це - фундаментальна подія для подальшого розвитку інституту викривання в Україні та формування сталої культури викривання. На черзі - наступний кейс», - зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Він пояснив, що перша в історії українського інституту викривання виплата стала можливою завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з реалізації антикорупційних стратегій, підкресливши, що питання врегулювання подальших виплат винагороди викривачам є пріоритетним для НАЗК.
Як раніше повідомляло НАЗК, 2 жовтня 2023 року ВАКС ухвалив рішення першої інстанції щодо виплати винагороди викривачу в іншій справі.
Про те, як наразі розвивається інститут викривання в Україні, які результати роботи першого року Порталу повідомлень викривачів та які необхідні подальші законодавчі зміни, можна прочитати тут. Про необхідність врегулювання статусу викривача у кримінальному процесі можна докладно прочитати тут.
Загальнонаціональне опитування «Стан корупції в Україні 2023: сприйняття, досвід, ставлення» продемонструвало зростання готовності громадян до викривальної поведінки. Загальний рівень суспільного схвалення громадян, які подають скарги щодо корупції до уповноважених органів, зріс з 71% у 2021 році до 81% у 2023 році.
Відсоток громадян, які декларують готовність долучатися до організованої протидії корупції, суттєво зріс, але найчастіше респонденти готові долучатися до пасивних форм антикорупційної діяльності: повідомляти про випадки корупції у ЗМІ та соціальних мережах (31% у 2023 році порівняно з 22% у 2021 році) та ініціювати та підписувати електронні петиції (27% у 2023 році порівняно з 23% у 2021 році).
Україна не є першою країною щодо започаткування виплати винагороди викривачам. Практика виплати винагороди існує до прикладу в США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, однак різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права та умови виплати винагороди. У заохоченні викривачів Україна йде шляхом, який довів свою ефективність в інших країнах. Так, наприклад, Закон про наклеп в США фіксує, що викривачі можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів.
Щоб мати статус викривача, особа має відповідати критеріям викривача. Здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною. Наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені. Повідомлена особою інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. У разі відсутності хоча б однієї вищевказаної умови, особа не може вважатися викривачем.
Аналогічні вимоги до особи викривача передбачені, наприклад, і у законодавстві Великобританії – там викривачами є працівники або колишні працівники відповідного підприємства, які виявили правопорушення в ході виконання своїх трудових обов’язків - це збільшує можливість підтвердження інформації доказами (документацією, обставинами правопорушення тощо).
