У Польщі українських працівників дедалі частіше замінюють вихідці з азійських та південноамериканських країн. Це зумовлено відтоком української робочої сили до інших європейських країн у пошуках краще оплачуваної роботи, повідомило у неділю, 13 жовтня, інформує Zaxid.net з посиланням на сайт "Polskie Radio".
Попри те, що українці досі домінують на польському ринку праці, дедалі частіше на роботу влаштовуються громадяни з Азії та Південної Америки – зокрема, найбільше зростання працевлаштування у Польщі зросло серед колумбійців, аргентинців та непальців. Зазначається, що вихідці з інших країн замінюють українців з промислового, сільськогосподарського та будівничого секторів, які виїжджають з Польщі у пошуках кращої роботи.
У 2023 році Польща видала понад 275 тис. дозволів на роботу для азійців та латиноамериканців – до слова, ця цифра була у п’ять разів меншою у 2019 році. Раніше основним напрямком трудової міграції для Азії та Південної Америки була Росія, але ця тенденція змінилася після початку російсько-української війни.
За даними ООН, дедалі більша кількість українців покидають Польщу, обираючи для роботи інші європейські країни, які пропонують кращі умови праці – зокрема, Німеччину та Чехію. Через відтік українців у Польщі з’явилося більше вакансій – зокрема, на сезонні та фізичні посади.
«У найближчі чотири-п’ять років ми можемо очікувати дуже велику кількість працівників із Середньої Азії, які вже заміщують посади, які раніше займали громадяни України. Я маю на увазі, що цифри обчислюються мільйонами. Ми бачимо зростаючий попит на таких працівників на польському ринку праці», – повідомив власник агентства тимчасового працевлаштування WS Corp Себастьян Войцешек.
Посадовець зазначив, що роботу в Європі замість Росії дедалі частіше обирають громадяни Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та Казахстану. Мінімальної місячної зарплати у Польщі їм вистачає на кількамісячне утримання родини у своїх країнах. Станом на травень 2024 року, середньомісячний заробіток іноземців становить приблизно 950 доларів – утричі більше, аніж у працівників Південної Америки та вчетверо, ніж у працівників в Азії.