Голинська парафія уже п’ятий рік поспіль в останню неділю жовтня йде з вервицею по селі На чолі із двома священниками, отцем-деканом Анатолієм Козаком та отцем Миколою Хомином, парафіяни, починаючи із подвір’я церкви, пройшлися сільськими вулицями, несучи велику дерев’яну вервицю, а позаду неї — статую Матері Божої, повідомляють "Вікна".
Спершу вервицю несли брати Лицарі Колумба, пізніше — церковне братство та сестринство, спільнота Матерів молитви, вчителі, медичні працівники, родичі захисників, батьки, молодь та діти.
Серед тих, хто ніс зернятка вервиці, — і Марія Фальковська. Жінка розповідає, що попередні рази їй, як учасниці молитовних спільнот та церковного хору, така ходьба морально легше давалася. Цього ж разу сліз на очах неможливо було стримати.
"Мій 30-річний племінник (син її рідного брата, який проживав у Верхній. — Авт.) з 13 жовтня вважається зниклим безвісти на Донецькому напрямку. Він воював з 2022 року, спершу був на Запоріжжі. Часто з батьками приїжджав до своїх бабусі та дідуся в Голинь, де ми гралися, адже я старша тільки на сім років. Ми тільки в червні поховали його тата, мого брата, що раптово помер, а тут така біда. Сьогодні моя молитва була особлива, бо зараз вона потрібна, як ніколи. На жаль, тільки нею тепер можна допомогти, вона піднімає наш родинний дух та віру, що Ігор знайдеться".
Сім'я Наталії Дуди старається не пропускати не тільки літургії, але й церковні заходи. Сьогодні її чоловік Ярослав був учасником, зокрема, і як Лицар Колумба, і як церковний брат. Дружина — несла Матір Божу, також у пішій ході брала участь і десятирічна донечка Каміла.
"Всією сім'єю молилися за наших захисників. Просили у Матінки Божої заступництва за всіх воїнів та для нашої громади. Втоми не відчували взагалі, Бог напевно надає сили, коли наміри хороші. Дякуємо священикам та всім, хто долучився до організації такого дійства, що вкотре об'єднало голинян".
Голинська парафія уже п’ятий рік поспіль в останню неділю жовтня йде з вервицею по селі. Спочатку йшли з особистими маленькими вервицями, одного року зичили велику, а уже третій поспіль, завдяки підприємцям Віктору Максимовичу та його сину Андрію, мають власну церковну п’ятиметрову дерев’яну вервицю. Були роки, коли долали селом і п'ять кілометрів.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
