Особливістю родини є те, що п’ятеро братів навчалися в Харківському Національному університеті Повітряних Сил, здобували вищу освіту в галузі авіації, а один з братів обрав шлях поліціянта, йдеться на Фейсбук-сторінці 114 бригади тактичної авіації.
— Сім'я для нас завжди була підтримкою, ми не просто родичі, ми — справжні друзі, які завжди готові допомогти один одному, — зазначає Ростислав Цюрак.
Ще однією особливістю є те, що троє з братів зараз служать саме в 114 бригаді тактичної авіації. — Військова справа стала нашим життям, і кожен з нас не лише вибрав це за покликанням, але й залишився в одному місці, щоб разом виконувати бойові завдання. Це важливо, коли ти знаєш, що твоя родина поряд, — каже він.
— Ще в дитинстві я дивився на літаки, які пролітали над нашим будинком, завжди намагався зрозуміти, як усе це працює, як літак може піднятися в небо і залишатися там, не втрачаючи стабільності, — розповідає авіаційний технік.
В 13 років Ростислав вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею, де зрозумів, що це саме те, чим він хоче займатися.
— Там я вже відчув справжню військову дисципліну, зрозумів, що для того, щоб бути військовим, недостатньо лише бажання — потрібно працювати над собою та постійно вдосконалюватися, — згадує він.
Після ліцею, у 2015 році, Ростислав вступив до Харківського Національного університету Повітряних Сил, щоб стати авіаційним інженером.
— Це був наступний логічний крок, адже я хотів працювати не просто з літаками, а забезпечувати їхню готовність до виконання бойових завдань, оскільки вже рік в Україні тривала антитерористична операція на сході нашої країни проти російської агресії, — пояснює прикарпатець.
За його словами, робота авіаційного техніка під час виконання бойових завдань дуже відповідальна. Потрібно не тільки знати кожну деталь літака, а й розуміти, в яких умовах і як буде використовуватись техніка. Справність літака — це не тільки його технічний стан, це ще й своєчасний ремонт та усунення будь-яких неполадок, — пояснює Ростислав.
Особливості роботи техніка на летовищі з початком повномасштабної війни стали більш небезпечними.
— Ми працюємо в особливих умовах, з огляду на постійну загрозу дронових та авіаційних ударів, з боку противника, необхідність працювати в обмеженому часі, але це не заважає нам забезпечити максимальну ефективність, — додає старший лейтенант Ростислав Цюрак. — Військова служба — це не лише виклик, це й велика честь. Зараз, коли ми маємо таку складну ситуацію в країні, кожен з нас має бути готовим зробити свій внесок у перемогу.
І навіть якщо це не буде безпосередньо бойова робота, ви завжди зможете зробити свій вклад — як інженер, як технік, як водій, — каже Ростислав.