Майже за три рок повномасштабної війни в автосервісі були сотні автівок, а також безліч самих моторів «Вікна» побачили волонтерський «бізнес» та дізналися його нюанси.
Уже шостий рік існує калуський автосервіс Романа Саганюка. Останні майже три роки тут, крім ремонту приватних авто, займаються безвідмовно військовими. За цей час їх було сотні, а також — безліч самих моторів. Кожен із 15 працівників залучений, адже розуміє свій внесок у перемогу.
«Один раз, інколи двічі на місяць, їздимо на три-чотири дні до наших захисників. Бувало, що за рейс 3,500 кілометрів намотували. Крім того, що веземо відремонтовані автомобілі, у волонтерський бус (Роман — ще член ГО «Знахідка» з селища Брошнів-Осада. — Авт.) завантажуємо скиди для дронів, екофлоу, генератори... Минулого разу везли чотири РЕБи, один із яких вартістю 300 тисяч гривень. Сьогодні також потрохи постійні волонтери та небайдужі люди звозять допомогу. Були уже з Калуша, Верхнянської громади. Ще маємо в Голині забрати сухі душі, вологі серветки тощо».
Попередньо охоплювали Донецький та Херсонський напрямки. Тепер місцевих хлопців дуже розкидали, тому волонтери корегують поїздки. Цього разу, за словами Романа Саганюка, маршрут пролягатиме на Суми — Харків — Донецьк — Запоріжжя. Можливо, одна із машин потрапить в Херсон.
«У черзі стоїть ще чотири авто, які потребують ремонту. Бувало, що на нашу територію до 10 фронтових машин завозили. Щодня мої хлопці, крім цивільних автомобілів, крутять ще до двох військових. Наприклад, веземо на фронт Suzuki Grand Vitara, що була розірвана вибуховою хвилею. Дякувати Богу, з військових ніхто не постраждав. Ми з хлопцями, коли її на лафеті везли сюди, то дивувались самі собі, для чого? Адже це був брухт. Та, як виявилось, трансмісія та двигун, що найчастіше ремонтуємо у машинах військових, були цілими. Рама — також, тільки кузов пошматований: його ми швидко поміняли. Очам в нашій роботі буває страшно, а руки все зроблять. Але моторошно, коли ремонтуєш машини із залишками крові загиблого Героя, або уже «підшаманену» автівку не довозиш до бійця, адже він загинув».
Також із бригад привозять на ремонт привозять і двигуни. Одну з машин робили брошнівські майстри. Мова йде про Nissan Terrano, де повністю рама зігнила, задні сидіння просто провалились. Матеріал не такий цінний, але роботи багато — троє людей працювали три тижні. На Jeep Grand Cherokee калуський автосервіс витратив приблизно тисячу доларів. Найвартіснішим була Suzuki — ремонт коштував до 2500 доларів. Саме на неї оголошували збір. За два тижні вдалося зібрати 50 тисяч гривень, 30 з яких «скинули» самі військові.
«З кожним разом бачимо, що люди все більше віддаляються від війни, особливо ті, що за кордоном. Колись збір у 200 тисяч «закривався» легко. Я дзвонив до кількох друзів із-за кордону і вони збирали, які по 100 євро чи 100 доларів кидали на запчастини для військових машин. Цього разу Європа та Америка мовчать. Таке враження, що хлопці на фронті, волонтери, сім’ї бійців борються з останніх сил за країну, а вони — по той бік кордону: живуть, працюють та відпочивають. Ми з моїми працівниками не чекаємо, поки назбираємо грошей. Ремонтуємо коштом автосервісу, адже хлопцям на передовій транспорт потрібен вже. Це найменше, що ми можемо зробити в тилу, щоб на фронті підняти морально дух захисникам».
У «Знахідці» є чоловік, що виїжджає за кордон і при потребі переганяє звідти машини. Майже за три роки вдалося переправити на війну близько 100 автівок. Роман Саганюк пояснює, що на початку 2022 року планував вступити у тероборону, але почали привозити до нього машини, тому зрозумів, що на місці буде кориснішим.
У середині автосервісу сервісу кипить робота. Брошнівчанин Роман Мазур автомайстром працює уже шостий рік, правда, «відлучався» на півтора року на фронт. Має економічну та юридичну освіти, а «крутити» машини навчився на заробітках. Каже, що воювати з братом добровольцями пішли першого березня 2022 року. Обоє були у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ імені полковника Дмитра Вітовського на Запорізькому напрямку. Брат «подорожує» країною у військових лавах досі, а Роман повернувся у свій колектив, де інколи ремонтують машини до третьої-четвертої ранку.
«У цьому джипі був встановлений бензиновий двигун, який вийшов з ладу. Ми встановили «мерседесівський» дизельний мотор, нову коробку, роздавальну коробку. Напевно, вона нам запам’ятається надовго, тому що попри фізичну працю, ми вклали в неї душу. Кожен, хто тут працює, розуміє і старається допомогти. Заробити на цьому не прагнемо, а навпаки — з-поміж себе збираємо гроші на запчастини, адже власник не може все «потягнути». Машина — розхідний матеріал на фронті, особливо зараз — у час потужного використання FPV-дронів. Найчастіше виходять з ладу двигуни та механізми трансмісії, тобто міст, редуктор. Це пов’язано з погодними умовами та місцевістю. Бійці часто їздять бездоріжжям, а в дощ буксують і попри обстріли вириваються, щоб зберегти життя особовому складу. Щодня ми робимо такі авто і стоянка не буває порожньою».
Роман Мазур каже, що все починається «з голови»: їхній керівник робить все можливе, щоб машини їздили. Колись колеги допомагали йому, а зараз старається підтримати своїх побратимів.
Усі небайдужі українці, які хотіли б долучитися до ремонту наступних чотирьох автомобілів, що стоять на калуському автосервісі, можуть взяти участь у зборі. Адже без підтримки військових, не буде кому захищати нас.
Допомогти можна за посиланням send.monobank.ua/jar/21KN6idLs7
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
