Георгій Підмогильний вдячний працівникам прихистку за їхню доброту Георгій Підмогильний родом з Херсонщини, з села Іванівка, що на Дніпрі. Село якраз знаходилось тоді на лінії фронту, йдеться на Фейсбук-сторінці "Карітас Івано-Франківськ".
«Одного разу вночі був сильний обстріл. І якась вища сила ніби мені прошепотіла: «Іванович, тікай звідси», — розповідає чоловік. — І я о 5 ранку зібрався і пішов пішки у сусіднє село. Сумки з найнеобхіднішими речами були в мене напоготові. Так нас навчили наші військові. І якби я тієї ночі не пішов з дому, я би загинув».
Чоловік бачить лише на ліве око, на місці правого стоїть протез. Око вразила глаукома, а через окупацію Херсону, не було ні ліків, ні можливості відвідати лікаря, а після звільнення міста було вже пізно, око було настільки вражене, що довелося видаляти. Друге око вдалося врятувати — зробили операцію.
У чоловіка також проблеми зі слухом. Не чує на обидва вуха. Слухові апарати поставили вже в Івано-Франківську.
Пан Георгій не був одружений. Але кохав. І все життя одну єдину жінку. Це була трагічна історія кохання, все йшло до весілля, але не судилося. Його наречена загинула в автокатастрофі. Чоловік дуже важко переживав втрату.
«Вона мені снилася до 60 років. Уявляєте? І лише десь в 70 я вперше задумався, що, можливо, треба було й одружитися. Я не п’ю, не курю, був би непоганий чоловік», — зітхає пан Генадій.
Її звали Тетяна, вони разом працювали на заводі. Одного разу пан Генадій зайшов у цех до свого друга. І там була вона.
«Білявка, блакитні очі. Невисокого зросту, у фартушку, перевіряла деталі. А голос який! Він просто мене зачарував, — розповідає чоловік. — Я закохався з першого погляду».
І це сильне почуття чоловік проніс через все життя. І єдине, що здатне зараз викликати сльози у чоловіка — це згадка про загибель коханої та військові злочини окупанта.
«Я дуже вдячний працівникам прихистку за їхню доброту. Я приїхав сюди без нічого. Мене взули, одягли, одягу дали мені більше, ніж треба», — каже чоловік.
Нагадаємо, прихисток для внутрішньо переміщених осіб старшого віку знаходиться у селищі Войнилів Калуського району Івано-Франківської області. У ньому проживають люди "золотого віку", які приїхали з Херсонщини, Донеччини та Харківщини.
