Катерина Паніна евакуювалася до Войнилова із села Калинове, що у Покровському районі на Донеччині. А народилася — у Львівській області, в селі Боберка. Сім’я дівчинки виїхала на Донеччину у 1957 році, коли маленькій Каті було 6, йдеться на Фейсбук-сторінці "Карітас Івано-Франківськ".
"Я завжди хотіла повернутися у своє село. Але так і не вийшло. І вже не знати, чи буду там. Вже нема, до кого їхати", — каже жінка.
Пані Катерина з дитинства дуже любить природу. Вона маленькою тікала з дитячого садка і йшла у балку, бо там ставок і квіти. Сідала і милувалася красою. Любов до природи поєднувалася з мужністю та сміливістю.
"Я завжди була бойова за характером, мала 5 братів і одну сестру, — розповідає пані Катерина. — Я їм була за маму, заступалася навіть за братів, хоча вони старші були".
Ноги почали турбувати ще у 1993 році. Причина — ревматоїдний поліартрит. Але спершу поставили неправильний діагноз, тому час на ефективне лікування був втрачений. А зараз вже лікування не допоможе, лише операція. Вже в Івано-Франківську жінка оформляє групу інвалідності.
Пані Катерина живе за принципом: все треба робити з любов’ю.
"Жити треба в любові. Не обманювати. Якщо вчинив недобре, знайди сили вибачитись, — каже жінка. — І я завжди за справедливість, але її так бракує в наш час".
Нагадаємо, що Прихисток для внутрішньо переміщених осіб старшого віку знаходиться у селищі Войнилів Калуського району Івано-Франківської області. У ньому проживають люди "золотого віку", які приїхали з Херсонщини, Донеччини та Харківщини.