Ілюстроване фото. WWF-Україна закликає надати пралісам природоохоронного статусу WWF-Україна закликає ДП "Ліси України" припинити блокування процесу заповідання пралісів, інформують "Вікна".
Зазначається, що Державне підприємство "Ліси України" двічі відмовило WWF-Україна у погодженні створення пралісових пам’яток природи загальнодержавного значення. Йдеться про відмову у наданні відповідного природоохоронного статусу майже 2 тис. га найцінніших лісів Закарпатської та Івано-Франківської області, а саме:
- "Квазіпраліси Кедринського лісництва" (100,1 га);
- "Квазіпраліси Тур’є-Реметівського лісництва" (44,2 га);
- "Праліси і квазіпраліси Брадульського лісництва" (197,1 га);
- "Праліси лісництва "Шипот"" (860,8 га);
- "Природні ліси потоку Росішний" (626,3 га).
ДП "Ліси України" також відмовляє у погодженні створення низки інших об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення у цих же областях, серед яких пралісові пам'ятки природи:
- "Природні ліси Нижньоволовецького лісництва",
- "Квазіпраліси басейну р. Мокрянка",
- "Квазіпраліси басейну р. Мокрянка",
- "Праліси Краснянського лісництва",
- "Квазіпраліси Тиховецького лісництва",
- "Праліси і квазіпраліси Усть-Чорнянського лісництва",
- "Праліс Русько-Мокрянського лісництва",
- "Квазіпраліси Кедринського лісництва",
- "Праліси Плайського лісництва",
- лісовий заказник "Нижньоволовецький",
- розширення ландшафтного заказника "Грофа"
- розширення ботанічного заказника "Горгани і Тавпіширка".
Окрім того, без відповіді зі сторони ДП "Ліси України" залишаються клопотання WWF-Україна на створення заповідних урочищ "Бистрицьке", "Зеленицьке", "Зубровицьке" та "Козя".
Загальна площа непогоджених об’єктів становить понад 5 тис. га.
Зазначається, що висновки про належність цих лісових ділянок до пралісів і квазіпралісів підготовлені WWF-Україна відповідно до Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів та погоджені тоді ще окремими лісогосподарськими підприємствами, на землях яких вони знаходяться (нині філії ДП "Ліси України"). Наступний логічний етап — створення пралісових пам’яток природи у межах погоджених лісових ділянок. Для цього WWF-Україна подав відповідні клопотання ще у липні 2023 року, які у жовтні 2023 року отримали схвалення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Відповідно до вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" для створення заповідних об’єктів на наступному етапі необхідно отримати погодження власника і користувача природних ресурсів, яким у цьому випадку є ДП "Ліси України".
Однак ДП "Ліси України" відмовляє у погодженні клопотань, мотивуючи це невідповідністю вимогам Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів; невідповідністю матеріалів, наданих у клопотанні, Методичним рекомендаціям щодо розроблення проєктів створення природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України та вимогами до надання пропозицій щодо ширини охоронної зони навколо пралісових пам’яток природи.
"Такі відмови є абсурдними та не мають сенсу, оскільки на всі лісові ділянки, які мають статус пралісів, квазіпралісів та природних лісів, вже поширюється відповідний природоохоронний режим (з відповідними охоронними зонами), передбачений чинним законодавством незалежно від створення пралісової пам’ятки природи. Пралісові ділянки Українських Карпат є важливими осередками біорізноманіття на рівні усієї Європи, а їх збереження є частиною євроінтеграційних зобов’язань України", — зазначають у WWF-Україна.
WWF-Україна закликає ДП "Ліси України" припинити блокування процесу та погодити надання пралісам належного природоохоронного статусу.
Довідка. Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає в тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети. Основні напрями, у яких працює WWF, — охорона лісів, прісноводних водойм, морів та океанів, збереження видів флори та фауни, мінімізація використання токсичних речовин, зміна клімату.
