Віталій Дядюсь (на світлині — крайній зліва). Фото: архів Оксани Жуковської, Войнилівська громада/Фейсбук Спогадами про свого однокласника поділилась з «Вікнами» Оксана Жуковська. Дівчина розповідає, що з Віталієм Дядюсем вони разом ходили у садок, а потім — до дев’ятого класу в місцеву школу.
Хлопець закінчив Войнилівське професійне училище і вступав у Калуський коледж економіки, права та інформаційних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
«У вересні цього року ми випадково зустрілися. Тоді Віталій розповів про свій вибір йти воювати, казав, що відчуває, що це потрібно зробити. Якраз мав їхати за два тижні на військові навчання. Це мене дуже приголомшило і я одразу не повірила: думала, що жартує. Звісно, пробувала відговорювати, але його рішення було твердим. Ця зустріч досі перед очима».
Оксана пригадує однокласника дуже добрим та готовим усім допомогти. Він ніколи нікого не образив.
«Я не пригадаю жодної конфліктної ситуації за його участі. Він був дуже спокійний, щирий та чуйний. Любив уроки фізкультури, особливо поганяти м’яча. Мушу відзначити його прекрасні стосунки з рідним молодшим на три роки братом Любомиром. Вони завжди були нерозлийвода. У них був достойний приклад братерської підтримки та любові».
Про загибель свого однокласника Оксана Жуковська дізналася із інтернет-новин і досі не може в це повірити.
«Не такою мала бути зустріч однокласників. Ми всі будемо пам’ятати його таким світлим, добрим, спокійним, чуйним та доброзичливим хлопцем».
Як писали «Вікна», Віталію Дядюсю шостого листопада 2024 року виповнилося 19 років, а 19 листопада він загинув на Луганщині. Поховали Героя на цвинтарі у Войнилові у неділю, 23 листопада. У нього залишились батьки та молодший брат.
