Ірина Соломут-Харів точно знає: нинішній ворог — той самий, який багато десятиліть тому знищив сімейне вогнище, щастя і добробут її сім’ї. Батьки бідували на засланнях у Мордовії та Хабаровському краї, а Ірина — семикласницею — втекла і давала ради самотужки, повідомляє Калуська міська рада.
— У мене батьки боролися ввесь час за Україну, все життя. То як я можу то не робити? Думки такої не може бути. Я хочу помагати, — каже пані Ірина. — Так я вихована, в Українському домі.
Пані Ірина разом із калуськими "союзянками" — з початку діяльності філії "Союзу українок". Має звання почесної "союзянки" і великий авторитет в учасниць організації.
— Вона дуже добра порадниця для жінок, тому що вона дуже багато вміє і знає: шити, вишивати, випікати пляцки найкращі. Ми її називали Медовою пані, бо вони з чоловіком мали чудову пасіку. Це – дуже добрий приклад галицької ґаздині, — ділиться голова Калуської філії "Союзу українок" Люба Липовська. — Пані Ірина для нас є прикладом сили духу: вірити у Бога, і працювати, не стогнати, на плакати. Зараз модно депресувати. У неї ж тої «подруги» немає, депресії. Вона працює ввесь час.
Незабаром Ірина Соломут-Харів святкуватиме поважний ювілей. І вірить: побачить Перемогу України.
— Молюся і вірю, що все мусить бути добре. І ще думаю: знаєте, а може б я хотіла побачити, як Україна вийде з ярма. Так хочеться цього. Дочекаємось, я думаю. Господь поможе.