Пропозиції щодо збільшення фінансування на слуханнях не озвучували. Фото: Калуська міська рада Наступного року Калуська громада на галузь охорони здоров’я планує спрямувати менше коштів. Про це йшлося під час бюджетних слухань 11 грудня, інформують "Вікна".
У 2023 році з бюджету громади на охорону здоров’я спрямували понад 77,7 млн гривень. З них понад 30,4 млн гривень — на комунальні послуги та енергоносії (які зобов’язаний фінансувати місцевий бюджет. — Авт.), решту — на пільгові медикаменти та фінансову підтримку чотирьох медичних підприємств: Центральної районної і міської лікарень, центру первинної медико-санітарної допомоги і стоматологічної поліклініки. У 2024 році на галузь охорони здоров’я буде спрямовано понад 64,4 млн гривень, у тому числі 33,4 млн гривень — на комунальні послуги та енергоносії.
У проєкті бюджету на 2025 рік на медицину передбачено менше коштів — близько 62,3 млн гривень, причому понад 50,3 млн гривень — на комунальні послуги та енергоносії (це плюс 17 млн гривень до поточного року. — Авт.). Решту — в межах 12 млн гривень — передбачено для медичних підприємств, причому лише на пільгові медикаменти та на утримання фельдшерсько-акушерських пунктів у малих селах (на них держава не виділяє кошти, тож їх мають або закривати, або фінансувати за рахунок громади. — Авт.).
Таким чином, на програму підтримки Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги передбачено близько 7,3 млн гривень (4,9 млн гривень на пільгові медикаменти, решту на ФАПи), для стоматологічної поліклініки — 4,5 млн гривень (на надання послуг пільговикам), міській лікарні — 100 тис. гривень, а Калуській ЦРЛ — 97,5 тис. гривень (обом — на пільгові медикаменти. — Авт.).
Ні на розвиток — ремонт приміщень, ремонт чи закупівлю обладнання, ні на харчування пацієнтів для лікарень грошей не передбачали.
Як зазначила заступниця міського голови Наталія Кінаш, щороку Національна служба здоров’я України посилює вимоги до обладнання для укладення контракту на ті чи інші послуги. Неможливість їх забезпечити (93% доходу від НСЗУ іде не зарплати і медикаменти. — Авт.) веде до того, що «випадають» окремі пакети, що, своєю чергою, зменшує дохід від НСЗУ. Крім того, НСЗУ знизила коефіцієнти, за яким рахують оплату медичним підприємствам: лише у листопаді Калуська ЦРЛ недорахувалася 3 млн гривень, а до кінця року недоотримають близько 8,5 млн гривень. Також на слуханнях повідомили, що у лікарнях чимало працівників озвучують наміри звільнитися та їхати за кордон. Надалі, очікують,буде лише гірше.
Конкретні пропозиції щодо збільшення фінансування закладів охорони здоров’я не озвучували. Однак до затвердження бюджету депутати ще мають час для коригування розподілу видатків.
Для поліпшення фінансової спроможності медичних підприємств громади потрібно або збільшувати фінансування (з цим проблеми. — Авт.), або ж зменшувати видатки.
Так, «Вікна» проаналізували дані про кількість працівників лікарень Калуша, Коломиї та Івано-Франківська за перше півріччя 2024 року, які оприлюднені на сайті НСЗУ.
Отже, в Калуській ЦРЛ є 845 працівників, з яких 158 — лікарі, 5 — керівники і 154 — інші працівники. Фактично на одного лікаря припадає один інший працівник. Аналогічна ситуація і у Калуській міській лікарні: на 267 працівників — 52 лікарі, 52 інші працівники і 3 керівники.
Водночас в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні є 1766 працівників. На 502 лікарі тут є 219 інших працівників та 7 керівників. В центральній міській лікарні Івано-Франківська — 892 працівники, з яких 270 — лікарі, 4 керівники і 123 інші працівники. У міській лікарні №1 Івано-Франківська — 631 працівник, з яких 177 лікарі, 4 керівники і 79 інших працівників. У Коломийській центральній районній лікарні — 1133 працівники, з яких 256 лікарів, 114 інших працівників та 3 керівники. Таким чином в цих лікарнях на одного лікаря припадає менше 0,5 посади керівних та інших працівників.
До речі, у серпні 2023 року Івано-Франківська обласна державна адміністрація затвердила спроможну мережу закладів охорони здоров’я Івано-Франківського госпітального округу, за якою Калуську ЦРЛ віднесли до кластерних закладів. А Калуську міську лікарню — до загальних закладів, але з умовою приєднання у 2024 році до Калуської ЦРЛ. Таке приєднання дозволило б як мінімум зменшити витрати на управлінський персонал. Однак воно так і не відбулося.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
