Про все це запитали в методистки Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Ірини Басістої.
Життя посеред великої війни накладає відбиток на абсолютно всі його аспекти. Походи в ресторани чи кіно, свята, право на радість та щастя — все піддається сумніву. Чи маємо ми на це право? Чи варто? Чи доречно? Тож давайте поміркуємо про те, яких сенсів зараз набувають свята, і чи варто їх святкувати. Почнемо з головного.
Святкувати чи не святкувати?
Упродовж останніх кількох років ми боремося за свою ідентичність, традиціі та психічне здоров'я. Свято — це як вогник, на який ми можемо орієнтуватися, свято — це спосіб заземлитися і звузитись до маленького масштабу на рівні себе, своєї родини.
"Якщо клієнти нашого Центру «Незламна» ставлять подібні запитання, я часто запитую у відповідь: «Чи буде у нас ще одна спроба прожити це життя?», — говорить психологиня Ірина Басіста. — Особисто я усвідомила справжню цінність свят, коли народився мій син. Щороку я бачу, як важливо дарувати дітям казку, віру в чудо, затишок щасливого дитинства. І розумію, що саме це в нас хочуть забрати росіяни — наші традиції, відчуття тепла, здатність святкувати й радіти життю. Тому вважаю, що потрібно використовувати всі можливості та приводи, які допомагають нам триматися за життя і бути психічно здоровішими".
Тож свята можуть бути хорошим орієнтиром у напрямку «жити життя».
Чому святкувати — корисно?
Хочемо зазначити, що зараз ми говоримо про святкування у вузькому колі родини чи друзів. Такі зустрічі мають кілька плюсів:
1. Традиції
Це те, що об'єднує родини, жителів однієї місцевості та країни. А зараз нам вкрай важлива згуртованість через усвідомлення та проживання традицій нашої держави і народності.
2. Психологічна підтримка
"Свята — це не лише про радість, це ще й про надію, що ми можемо пройти цей шлях і згодом святкувати так, як ми про це зараз мріємо. Наприклад, я домовилася з собою, що зараз тренуюся святкувати мої найкращі свята, коли настане мирний час", — говорить методистка Центру «Незламна» від «Фонду Маша» Ірина Басіста.
3. Підтримка емоційної рівноваги
Наша психіка одночасно потребує і стимулу, і гомеостазу. Стресових стимулів, на жаль, у нас аж занадто, а от позитивні доводиться створювати самостійно. Звісно, якщо ми плануємо не лише вижити, а й жити в мирній Україні.
Як святкувати так, щоб нікого не образити?
"Для багатьох свята можуть стати болючим тригером і нагадувати про те, що було «до» і чого вже немає. Це природно. Сумувати — це нормально, проживати і сум і радість одночасно — теж нормально. Тож якщо ви вирішили святкувати свята — це нормально, і так само абсолютно нормально, якщо ви вирішили не святкувати".
Якщо ви обрали святкувати, то ось напрямки, в яких можете пошукати, як це зробити етично, екологічно та дбайливо щодо себе та інших:
- святкувати можна тихо, але щиро: адвент-календарі, затишні сімейні чи родинні посиденьки з традиційними стравами та ритуалами;
- присвятити свої дії добрим справам: годувати котів, відвідати дідусів та бабусь, підтримувати смаколиками військових чи долучитися до якоїсь волонтерської діяльності;
- провести тихі вечори в близькому колі з різдвяними історіями, фільмами та серіалами;
- створити домашню атмосферу: свічки, аромалампи з запахом хвої чи цитрусових;
- зробіть те, що для вас матиме терапевтичний вплив і відновить сили.
Тож святкувати чи ні — це вибір конкретної людини, для однієї це буде болючим тригером, а для іншої — рятувальною шлюпкою. Наша порада вам — обирайте серцем, бо ви найкращий експерт свого життя, ви варті того, щоб бути щасливими.