Руслана Гаврилків приєдналася до захисників бойовим медиком окремого розвідувального взводу Руслана Гаврилків народилася 1 січня, в одну дату зі Степаном Бандерою, і навіть у тому ж самому Калуському районі. Але наближає Перемогу вже в наш час, йдеться на Фейсбук-сторінці Окремого батальйону спеціального призначення "Дике поле".
Руслана Гаврилків у мирний час працювала у сфері місцевого самоврядування — була заступником міського голови рідного міста Долина, що на Івано-Франківщині. Також очолювала громадську організацію «Жіночий погляд», яка сприяє реалізації потенціалу українських жінок у різних сферах, й приділяє увагу жінкам-героїням на фронті. Крім того, створила Благодійний фонд Долини, який допомагав отримати необхідне лікування нужденним важко хворим людям, а також підтримував лікарні у важки часи, зокрема під час епідемії коронавірусу.
Але все змінило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Руслана Гаврилків приєдналася до захисників бойовим медиком окремого розвідувального взводу, який завжди знаходиться на самому вістрі бойових дій.
Фото: із Фейсбук-сторінки Руслани Гаврилків
Згодом в окремому батальйоні спеціального призначення "Дике Поле" Руслана Гаврилків очолила групу ЦВС (цивільно-військового співробітництва). На цій посаді Руслана Ігорівна їздила на ексгумації, на пошуки тіл зниклих безвісти бійців батальйону, спілкувалася з рідними бійців, які загинули. Також керівниця групи ЦВС організувала всю роботу із цивільним населенням прифронтових територій у зоні відповідальності батальйону: якщо у людей була об'єктивна потреба евакуюватись, хоча заважав банальний страх, Руслана Гаврилків знаходила спосіб вивезти людей. Зокрема, особисто їздила в населені пункти в трьох областях України, в райони, у яких батальйон тривалий час вів дуже напружені бойові дії з ворогом. Переконувала виїхати звідти всіх пенсіонерів, відвозила їх у більш віддалені від фронту населені пункти, допомогла їм оформляти та отримувати пенсії.
Допомога людям є справжнім покликом для Руслани Гаврилків. Вона ніколи не втрачає можливості підтримати людей на прифронтових українських землях, зокрема приділяє особливу увагу дітям. Ще у складі окремого батальйону "Дике Поле" жінка-військова постійно передавала дітям на прифронтових територіях подарунки, необхідні ліки — все намагалася привозити сама. Також зібрала батальйонних медиків й організувала медичну допомогу на прифронтових територіях, насамперед літнім людям.
Фото: із Фейсбук-сторінки Руслани Гаврилків
Згодом Руслана Ігорівна очолила відділ ЦВС штурмового полку, а потім і корпусу, де теж постійно виїжджала для спілкування з людьми на місцях, підтримувала родичів бійців, які загинули або зникли безвісти. Вона завжди знаходила можливість завезти подарунки дітям та організовувала евакуацію усім, хто хотів виїхати.
Тепер Руслана Ігорівна керує службою ЦВС високого рівня. Але так само організовує допомогу людям біля ліній бойового зіткнення.
"Такий шлях під час великої війни обрала українська жінка, яка не бачила іншого вибору, крім як залишити мирне життя та стати на захист України. Те що день її народження — той самий, що й у Степана Бандери — звісно, простий збіг. Але він є дуже символічним і нібито каже про те, що кожен обирає свій шлях, головне — любити Україну та робити усе можливе задля її перемоги", — зазначають в Окремому батальйоні спеціального призначення "Дике поле".
