На 55 році життя загинув боєць і фотограф з Франківська Руслан Ганущак

Він знімав відео, фотографував та готував матеріали про війну в Україні. Завдяки його праці, світлини з війни побачили в Америці та Англії. Також світ побачив його фільм про грузинських добровольців в Азові «Брат за брата».
Переглядів: 1030
14 квітня Руслану Ганущаку мало виповнитися 55 років

Рік тому, коли Руслан Ганущак вже служив у 92 механізованій бригаді ЗСУ, в Івано-Франківську організували його виставку світлин.

"Руслан Ганущак — це людина-легенда і я хочу, щоби про його працю заради перемоги знали всі", — написала на Фейсбук-сторінці Наталія Коцкович, прессекретарка Івано-Франківського обласного ТЦК та СП.

Вони познайомились у 2014-му, коли Руслан з позивним "Остап", боєць батальйону "Азов", приїхав у відпустку.

"Згодом я також долучилася вже до полку. І з осені 2014-го ми служили в одному підрозділі — пресслужбі "Азову". Це ми нашим дуетом знімали найкращі кадри та короткометражки з Широкиного, Гранітного, Бердянського, Лебединського, Марʼїнки. Ми пліч-о-пліч фіксували у своїх сюжетах всі злочини росії на Донбасі. Руслан був неймовірним! Мої смішні історії з війни зазвичай були повʼязані з ним. Це Руслан вивозив групу під час мінометного обстрілу в Широкиному. Коли всі вже молилися, він просто спокійно обертав до нас голову і казав: "Я і цього разу вас вивезу". Запашна фірмова кава від Остапа — всі знали, що без неї робота не почнеться. А заварював він її у глиняне горнятко, привезене з Карпат. А як Руслан любив Карпати!!! І не тільки українські гори! У мирний час Руслан багато подорожував і підкорював вершини в Україні та за кордоном. А потім захоплено про них розповідав…".

Талановитий, розсудливий, скромний, стриманий і дуже добрий, пригадує Наталія Коцкович.

"Україні бракуватиме його, правда. Він багато користі міг ще принести для нашої перемоги", — зауважує франківка.

Про загибель бійця і фотографа стало відомо сьогодні, 12 січня 2025 року. 14 квітня Руслану Ганущаку мало виповнитися 55 років.

Наталія Коцкович оприлюднила дві світлини з різницею в 10 років.

"Бердянськ — 2014 р. Тоді ми, напевно, вперше зняли сюжет тандемом — він оператор, я — журналіст. Востаннє ми з Русланом побачились влітку 2024-го", — додає Наталія Коцкович.