Будівництво котелень по-калуськи: грандіозна реформа чи звичайна афера?

Минула сесія Калуської міської ради витягнула на світ Божий інформацію, яка видається ну дуже цікавою не тільки депутатам, журналістам, але й має бути цікавою для компетентних органів. З подачі міської влади депутати, незважаючи на намагання фракції «Наше місто» протистояти, проголосували за те, щоб міська рада виступила гарантом за зобов’язаннями ТзОВ «Енергозберігаючі технології» (м.Львів) перед акціонерним товариством другої Львівської філії «Кредит Банку (Україна)» за кредитом для будівництва у Калуші ще двох локальних котелень. Вдумаймось: державний орган влади стає поручителем приватної структури, якою є ТзОВ, перед іншою, якою є банк, у наданні кредиту, а міський голова, крім усього іншого, ще повинен підписати тристоронню угоду!
Переглядів: 760

Одразу зазначу, що справа побудови у Калуші котелень — річ давно назріла і необхідна, тому відразу зроблю застереження: я обома руками за те, щоб люди грілися у теплих помешканнях і мали автономне джерело теплопостачання. І зусилля влади міста (тільки минулого року запрацювали чотири котельні і ще три готуються цьогоріч) у напрямку автономного забезпечення міста теплом оцінені не тільки простими калушанами, але й владою області. Але про навколокотельні перипетії треба і необхідно говорити, тим паче, що пов’язані вони з мільйонними сумами…
Так-от, все було б нічого, якби не підозри депутатів фракції „Наше місто” у подвійному дні кредитів, які бере львівська приватна фірма для побудови у Калуші котелень, вимагаючи до того ж поруки у цій фінансовій оборудці міської влади.
Довідка „Вікон”. Згідно зі ст. 191 Цивільного кодексу України «Про…» «за договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов’язання в повному обсязі або в частині». Згідно зі ст. 192 цього ж кодексу, «в разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки».
„Чому міська влада чи якесь з її комунальних підприємств не бере такий кредит напряму?” — запитання депутатів на черговій сесії міської ради так і зависло в повітрі. А виникло воно під час обговорення питання „Про забезпечення фінансування будівництва локальних котелень в м.Калуші”. Дійшло до того, що представники фракції „Наше місто”, в яку в основному входять підприємці міста, вперше за час діяльності ради нового скликання попросили перерву, запросивши до неформального обговорення питання та переговорів депутатів домінуючої фракції „Наша Україна”. Прийшов тільки міський голова Роман Сушко і його заступник з економіки Мирослав Баран.
Під час обговорення питання на поверхні з’явилася інформація про те, що вартість двох нових котелень становитиме 3 млн. грн., тоді як вартість чотирьох, збудованих минулого року, — 5,4 млн. грн. Невиплачений борг за будівництво котелень на сьогодні становить 4 млн. грн. (виплачено тільки 1,4 млн. грн.). На запитання депутатів у представників ТзОВ «Енергозберігаючі технології», яка рентабельність закладена у вартість котелень, відповіддю були 35-40%! Нагадаємо, що рентабельність — це прибуток після сплати податків. Тобто львівські будівничі на побудові двох котелень зароблять 1,2 млн. грн. Непоганий бізнес, за який місту доведеться розраховуватися ще чотири роки.
Але повернімося до нового кредиту. Цитуємо рішення міської влади (за нього все ж після обговорення проголосувала достатня кількість народних обранців за винятком 10 правдоборців): „... міська рада вирішила: 1. Виступити гарантом (поручителем. — Авт.) за зобов’язаннями товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології” перед акціонерним товариством другої Львівської філії „Кредит Банк (Україна)” по кредиту для будівництва двох локальних (квартальних) котелень в м.Калуші…”. Міська рада доручила Фонду комунальної власності територіальної громади підготувати необхідну інформацію для надання в заставу чотирьох вже збудованих котелень, що є однозначним протизаконним порушенням, адже вони… вже перебувають у заставі за першим кількамільйонним кредитом міської влади. Що тут ще коментувати? Виникає низка питань: який банк готовий надати кредит під заставу вже заставленого майна і чому? Якщо котельні вже двічі заставлені, то чи не станеться так, що при неповерненні кредитів (а така імовірність реально існує) вони стануть власністю банку чи приватної львівської фірми? Чи не завеликий „навар” будуть мати „Енергозберігаючі технології”, будуючи за 40% чистого прибутку КОМУНАЛЬНУ власність? Чому депутати проголосувати за підписання між фірмою, міською владою і банком Договору поруки, копію якого ніхто і в очі не бачив (крім самих „підписантів”, звісно)?
А тим часом у місцевій пресі, зокрема, тижневику „Калуський нафтохімік”, все частіше з’являються публікації про недоцільність побудови у нашому місті локальних котелень: за твердженням авторів публікацій, новозбудовані котельні не такі економічно вигідні, як нам намагаються довести. Крім того, калушани не відчули великого ефекту від їх побудови: гарячої води в кранах як не було взимку (крім окремих святкових днів), так немає і тепер, влітку. А собівартість теплової енергії від нових котелень? Вона значно вища, ніж від теплоелектроцентралі. Щодо ДП „Калуська ТЕЦ”, то воно у ситуації, коли міська влада взяла курс на повне забезпечення міста локальними котельнями, залишається з носом: тільки за минулий опалювальний сезон місто заборгувало ТЕЦ 2,7 млн. грн. А скільки всього і хто буде повертати борг? Тим часом ТЕЦ не може розрахуватися з НАК „Нафтогаз України” за придбання газу…

Кажуть, що невдовзі теж львів’яни ремонтуватимуть у Калуші головні дороги міста. Чому б ні? От тільки тристоронній договір щоб не забули з собою прихопити. Тільки що тоді давати в заставу? Може, ще незбудовані дві котельні?..