Вулиця Вітовського знову…провалюється!

Тема «підземного царства» під нашим містом привела кореспондента «Вікон» до калуських науковців. Треба ж було такому статися, та актуальність вибраної теми несподівано підтвердилася на практиці: в районі вул. Вітовського (колишня сумнозвісна вул. Пархоменка) знову утворилася карстова яма діаметром 6 метрів. Природа наступає?Читайте на 3 стор.
Переглядів: 1419

Коли я у вівторок розмовляв з директором Калуського науково-дослідного інститут галургії, кандидатом хімічних наук Романом Марусяком, до нього в кабінет зайшов стурбований чоловік зі звісткою про утворення нової карстової ями в районі вулиці Вітовського (колишня сумнозвісна вулиця Пархоменка). Це був завідувач геологічної лабораторії, кандидат геологічних наук Степан Корінь.
З подальшої нашої розмови я зрозумів, що ситуація з просіданням грунтів у зоні колишнього рудника „Калуш” зовсім невтішна. Власне кажучи, тема „підземного царства” під нашим містом і привела мене до калуських науковців. Треба ж було такому статися, що актуальність вибраної для „Вікон” теми несподівано підтвердилася на практиці. Оглянувши місце так званої „трубчастої” ями, яка сягнула шести метрів у діаметрі, спеціалісти зробили насторожуючий висновок: просідання грунту має тенденцію до поширення в бік ріки Сівки, а відповідно — і до старої частини міста.
— Калійний та магнієвий заводи, які були найбільшими забруднювачами місцевих вод та земель, зупинено, — розповідає завідувач геологічною лабораторією Степан Корінь. — Але плоди їхньої діяльності продовжують впливати на навколишнє середовище, особливо на стан підземних та поверхневих вод. Утворення провальних карстових ям в районі північного каїнітового поля якраз і є результатом нерозумного втручання у земні надра. Чому нерозумного? Тому що вирубки руди у цій зоні підходили надто близько до поверхні землі; цілики (товщі породи, які виконують роль опори земної поверхні над шахтами та рудниками. — Авт.) були залишені дуже малого запасу міцності і, врешті-решт, роботи з ліквідації вирубок, а саме — заповнення підземних пустот спеціальними розсолами, були проведені надто пізно. Через ці причини підземні води розмили основу ціликів і поверхня грунту почала осідати. Всі ми пам’ятаємо трагедію 15-річної давності, коли під землю провалилася частина колишньої вулиці Пархоменка.
Чи застраховані мешканці Калуша від повторення такого техногенного лиха, адже, наскільки мені відомо, підземні вирубки колишнього рудника „Калуш” пролягають аж до центральної частини міста?
З цим запитанням я звернувся до директора інститут Романа Марусяка:
— Видобування калійної руди у Калуші розпочалося у 20-х роках минулого століття. Поляки втручалися у земні надра, але водночас старалися загоїти ті земні рани, заповнюючи утворені пустоти твердими породами. Скільки землі забирали — стільки ж і повертали на місце. Пізніше, з розвитком хімічної промисловості, збільшувався і видобуток калійної руди. А про природоохоронні заходи, хоча вони і були передбачені в усіх проектах та відповідних рішеннях, чомусь свідомо забували. Така забудькуватість наших промисловців і виявляється зараз у всіх цих заваллях та просіданнях землі.
Що стосується центрального каїнітового поля, межі якого простягаються аж до міської ради (саме під нею залишили тоді і цілик, щоб забезпечити спокійну роботу колишніх партійних керівників), то ситуація там стабілізувалася. Пустоти над цією частиною міста повністю заповнені нейтральними розсолами і процес осідання землі припинився. Хоча стовідсотково гарантувати повну безпеку ніхто не може. Адже дати оцінку тим природнім процесам, що відбуваються глибоко під землею, досить важко. Зараз ми проводимо спостереження за станом розсолів. Відбираючи проби і вивчаючи їх хімічний склад, колись використовувалися інструментарій та геофізичні дослідження ділянок колишніх вирубок рудника, які здійснювали спеціалісти інституту нафти і газу. Але за браком коштів такий аналіз припинили ще десять років тому. Реальної загрози безпечній життєдіяльності міста у цій зоні на даний час не виникає, і це підтверджує стабільний склад розсолів.
Небезпечним у цьому плані залишається північне каїнітові поле, тобто якраз оця зона колишнього масштабного завалля. Процес просідання землі тут трохи затих, але далеко не припинився. І як доказ цьому — карстова яма, що утворилася тепер за кілька метрів від вже засипаного минулорічного провалля. Ця територія оголошена забороненою для проектування житла та відведення земельних ділянок. Але люди з часом звиклися з цією проблемою і дехто тут засадив городи, садочки. Хоча я б їм не радив цього робити, бо підземні процеси тут є не прогнозованими і чергове провалля може виникнути у будь-який момент.
За словами Романа Марусяка та Степана Коріня, новоутворене солоне озерце ліквідовуватимуть у звичайний спосіб, а саме — засиплять яму глинистою породою з відвалів Домбровського кар’єру. Але цим, на думку калуських науковців, дана проблема, і насамперед її екологічна складова, повністю не вирішується.  Адже соляні розчини з глибини відтісняються у верхні водоносні горизонти, що завдає пряму загрозу забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Саме цю проблему ми спробуємо дослідити у наступному номері „Вікон”.