Олександр Мороз: Я вірю в свою перемогу на виборах президента

Олександр Мороз більше не приховує, що готовий іти на вибори президента, і єдине, що теоретично може цьому завадити – проведення політреформи. Ще одне враження від останнього інтерв’ю Мороза “Українській правді”– це різка критика колишніх соратників. Очевидна криза відносин усередині опозиційної трійки. Якої, виходить, дійсно більше не існує.
Переглядів: 423

– Яка на сьогоднішній день позиція коаліції у підтримку політреформи, сформованої з більшовиків, КПУ і СПУ?

– Такої коаліції зараз не існує. Відносно політреформи – я і фракція СПУ за те, щоб завершити процедуру розгляду питання. 8 квітня голосувався той проект, який пропонувала більшість тимчасовій спеціальній комісії. Але не голосувався той, який одержав меншу підтримку комісії. Відносно процедури вони мають однакові права на голосування.

– Як тоді бути з позицією спікера Литвина, який днями заявив, що розгляд альтернативних законопроектів змін до Конституції – безперспективний і з правової, і з політичної точки зору?

– З правової точки зору це питання чисте… А з політичної точки зору це питання, яке залежить не тільки від одного Володимира Литвина, а і від багатьох чинників.

– За цей час після провалу 8 квітня відбуваються якісь переговори, щоб проголосувати ще раз зміни до Конституції?

– На останньому сесійному тижні тимчасова спеціальна комісія прийняла рішення 11 травня після обговорення у фракціях зібратися і визначитися щодо процедури, порядку і змісту питання.

На засіданні проявлялася схильність більшості фракцій щодо підтримки проекту, який доповідався мною на засіданні 8 квітня і за який висловився приблизно третина учасників дискусії.

– Скажіть, після подій 8 квітня ви проводили з блоком Тимошенко і “Нашою Україною” переговори про підтримання ними політреформи?

– Так, я розмовляв про це з Юлією Тимошенко, з Анатолієм Матвієнком і з активістами “Нашої України”. Різні думки. Я відчуваю, що розуміння необхідності голосування цього варіанту є, але сьогодні вони ще не готові прийняти політичне рішення.

– З Ющенком ви не спілкувалися?

– З питання політреформи – ні. Але я спілкувався з інших приводів, бо у них на перший план вийшли Мукачівські події.

До речі, розгляд питань про Мукачеве – це зайве свідчення процедурної чистоти можливості повернення до розгляду проекту №4105. Ви пам`ятаєте, одного дня розглядали це питання стосовно подій на виборах, а потім через день повернулися до нього тому, що не було ухвалено рішення по всіх варіантах постанов.

– Але зміни до Конституції передбачають спеціальну процедуру, яка прописана в Основному законі. Там заборонено протягом року повертатися до тих змін до Конституції, які не були підтримані.

– Читайте уважніше 158 статтю Конституції. Я не кажу про те, що треба повернутися до розгляду цих питань “після завершення розгляду”. Я кажу про те, що 8 квітня була не завершена процедура розгляду змін до Конституції!

Розглядається, скажімо, проект закону про зміни до Конституції. Є два варіанти законопроекту. Обидва були підготовлені на матеріалі, який отримав позитивний висновок Конституційного суду. З нього можна вилучати все, що є зайвим. Так, власне, визначився сам Конституційний суд.

В своєму варіанті проекту, який не голосувався, я скоротив кількість змін до Конституції, залишивши за президентом, наприклад, право звільняти генерального прокурора, призначати голову Служби безпеки та деякі інші норми. Вийшов документ на тому ж матеріалі, що пройшов експертизу в Конституційному суді.

Таким чином, 8 квітня голосували тільки один проект, а потрібно розглядати всі варіанти.

– Як ви думаєте, чи все-таки буде повторний розгляд змін до Конституцію?

– Ще раз підкреслюю: не повторний розгляд, а завершення процедури розгляду цього питання.

– Вдасться це зробити?

– Сподіваюсь.

– І якщо вдасться, то буде 300 голосів?

– Сподіваюсь, що буде.

– А яким чином ці 300 голосів мають з`явитися, якщо їх не було 8 квітня?

– Розраховую на голоси “Нашої України” і блоку Юлії Тимошенко, оскільки мій законопроект – це, по суті, віддзеркалення проекту “№4180-доопрацьованого”, який підписали Ющенко, Тимошенко і Мороз у січні цього року.

– Які ви відчували емоції в момент, коли 8 квітня на табло загорілося 294 голосів за політреформу, і “Наша Україна” з БЮТ не приховувала радості з приводу провалу змін до Конституції?

– Співчуття до тих, хто радів.

– Останні тижні показали конфлікт в опозиції. Як ви прокоментуєте виступ Миколи Рудьковського на останньому сесійному засіданні – що СПУ підпише з БЮТ коаліційну угоду, тільки якщо Тимошенко дасть свідчення у процесі проти Лазаренка в США і повернеться з Америки без наручників?

– Цей виступ емоційний по формі.

– Так, але Рудьковський торкнувся теми відносин Тимошенко–Лазаренко, яка завжди була закритою всередині самої опозиції. Публічно це ніколи не виносилося на трибуну з ініціативи опозиції!

– Так, справді не виносилася, тим паче опозицією, до оприлюднення “Українською правдою” деяких додаткових свідчень з процесу “США проти Лазаренка”.

– Навряд чи Рудьковський заявив це з власної ініціативи…

– Звідки такий висновок?

– Бо це напряму зачіпає відносини між лідерами опозиції…

– Коли Юлія Тимошенко пише про те, що Медведчук виїхав в Росію переконати, що Симоненко підтримає Мороза, що є нова трійка КПУ-СПУ-СДПУ(о). Це питань не викликає?

– Але ж останні 2 роки ви пліч-о-пліч боролися!

– Так, зокрема і щодо змін до Конституції. У нас є спільно підписаний меморандум. Він оприлюднений. В тому варіанті, який я захищаю, передбачені всі, підкреслюю, всі наші спільні вимоги.

– Але вони хочуть, щоб зміни до Конституції вступили з 2006 року.

– Це питання було не дискусійним з самого початку, бо це – блокування змін до Конституції.

Моя пропозиція була – і це погоджено з “Нашою Україною” і БЮТ – до 2006 року залишити за президентом функції, пов’язані з призначенням і звільненням глав обласних і районних адміністрацій, там? де здійснюється адмінресурс.

– А як Ющенко пояснює, чому він зараз не хоче це підтримувати?

– На сесії я вже про це говорив. Його оточення вважає, що питання перемоги на виборах президента вирішено. Це означає, що в такому разі ніякої реформи ніколи не буде здійснено.

– На “5 каналі” ви сказали, що не можна “міняти мафію на мафію”. Ви вважаєте, що в разі перемоги Ющенка без проведення політреформи до влади прийде “мафія”?

– Я завжди говорю те, що думаю. Але, зауважте, при тому ніяких прізвищ я не називав. Висновки ви зробили самі. Схоже ви відчуваєте можливість застосування вжитої мною метафори до команд певних лідерів. Отже, у вас є підстави.

– Яка загалом ваша реакція на статтю Юлії Тимошенко, де вона стверджує, що “Медведчук побачив свою можливу політичну перспективу під дахом Олександра Мороза” і “Медведчук разом з певними колами Росії, “під столом”, на повну потужність буде працювати на перемогу Олександра Мороза, бо це єдиний політик, з яким він зміг знайти спільну “конституційну” мову?

– Я відреагував адекватно. Прикро, що штучно вибудувана Юлією Тимошенко конструкція (а, можливо, і не нею – звідки ж така інформація про наміри есдеків?) гуляє тепер мас-медійними каналами.

Згодом бруд відпаде. Згадайте, у 1999 році мені “тулили” Лазаренка. Тепер у судовому порядку доводиться протилежне: ті, хто мене звинувачував, виявляється, з “пір’ячком на пиці”. Так буде і в цьому випадку. Причому, не думаю, що доведеться чекати п’ять років.

Ви не згадали, що у тій статті Юлія Тимошенко вважає вирішеним питання про підтримку Віктора Ющенка президентом Кучмою. Можливо, це ближче до істини, вона більше знає. Але з цього випливає, що я, за наполягання Юлії Тимошенко, мушу стати на підтримку Леоніда Кучми?

– З приводу опозиції: ви вважаєте, зібрати цю трійку не вдасться вже ніколи? Чи вдасться?

– Звичайно, що можна. Треба спочатку внести зміни до Конституції.


СОЦПАРТІЯ ГОТОВА ДО ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА

– Зараз є таке враження, що СПУ активно готується до висунення кандидата в президенти. Ви їздите по регіонам, проводите ревізію активу партії…

– У нас немає проблеми стосовно висунення чи активізації в цьому напрямку. Зараз іде робоча підготовка до кампанії. Ми завершили формування регіональних, окружних і обласних штабів. Вони, по правді, не розпускались з 2002 року. Підготовлені кадри, пройдено навчання.

– Тобто, можна так розуміти, що Мороз балотуватиметься на президента?

– Можна розуміти, що Соцпартія готова бути повноцінним учасником у передвиборчій компанії.

– А ви внутрішньо готові до виборів? Чи хочете брати участь у виборах…?

– Якщо не буде проведено політреформу, то буду брати участь у передвиборчій кампанії. Структури наші для цього готові.

– Ви вірите в перемогу?

– Безперечно.

– Але ж рейтинг ваш менший, ніж у перших трьох інших фаворитів: Ющенка, Симоненка, Януковича.

– В 1999 році у Кучми рейтинг був ще менший. Потім у мене був найбільший рейтинг в 1999 році, і перед голосуванням був найбільшим. Як це трапилося, що моє прізвище не було в двійці, це вже інше питання. Відповідь на нього є.

У нас серйозна команда, дієздатна партія… Лише за цей рік збільшилась на 5 тисяч членів, зараз близько 80 тисяч членів загалом. Люди готові до роботи, хочуть працювати, технології засвоєні. Є багато людей, які брали участь у попередніх кампаніях на основі сучасних технологій.

– Всі – експерти, політологи, політики – вважають, що ви будете йти на вибори окремо, але мало вірять в вашу перемогу, бо про це свідчать рейтинги…

– У 1998, 1999, 2002 роках всі попередні рейтинги щодо нас виявлялися втричі нижчими, ніж насправді. Чим це пояснюється, як ви думаєте?

– Тим, що ваш електорат мешкає в сільській місцевості.

– Хто сказав? Підсумки виборів по кожному округу доводять, що це не так. Це не аргумент.

Справа в тому, що йдеться про замовні рейтинги. Сьогодні за соціологічними замірами структур, які не помилялися на попередніх виборах жодного разу, в тому числі й тими, які надаються владі для внутрішнього користування, у Ющенка – більше 18%, у мене і у Симоненка – по 12%, у Януковича – близько 10%, у Юлії Тимошенко – близько 6%, у решти – менше 4%.

– Чиї це дані?

– Я тільки-но сказав. І наші фахівці аналізували по первинних матеріалах результати соціологічних замірів, що робили спеціалісти “Нашої України”. Некоректність – 1,5-2 рази! Ми розмовляли з цього приводу з представниками “Нашої України”. Відповідь була, приблизно: “…ми врахуємо…”

– А дані Центру Разумкова, “Соцису”?

– Давайте почекаємо…

– А якщо політреформа пройде, ви підете на вибори?

– Я про це вже третій рік кажу: давайте здійснено реформу системи влади, внесемо зміни до Конституції, а тоді домовимось.

– Чому ви не погодилися на пропозицію Юлії Тимошенко під час дебатів на “5 каналі” укласти коаліційну угоду про висунення єдиного кандидата в президенти і в рамках цієї угоди провести зміни до Конституції до 31 жовтня 2004 року?

– Це була не пропозиція, а шантаж. Речі неспівмірні: я пропоную те, що виходить з інтересів суспільства і держави на багато десятиліть, вона – те, що стосується приватних інтересів кількох громадян. Треба вносити зміни до Конституції, потім про щось домовлятись.

– Складається відчуття, що у фракції СПУ різні думки щодо вашої участі у виборах?

– Сьогодні у фракції єдина позиція: якщо не відбудеться зміна системи влади, то зміна однієї команди іншою нічого не виправить. По-друге, навіть при нашій підтримці проблематичною є перемога кандидата, який вважає, що він вже переміг. До того ж, вони не беруть до уваги, що балотуватися може і Кучма.

– ?!

– Тоді весь адмінресурс буде мобілізований на забезпечення саме його перемоги. В іншому випадку навряд чи б заявляли про своє імовірне висування Тігіпко, Пустовойтенко, Кінах, після того як було нібито названо єдиним кандидатом Януковича. Це очевидні речі.

– Чому ж ви впевнені, що Кучма буде балотуватися?

– Я сказав, що це можливо. Можливо, бо він цього дуже хоче. Цього хоче Росія. Кучмі потрібні гарантії, а він вважає, що найкращі гарантії – це президентський статус. Висунення в президенти різних людей від влади – теж невипадкові речі, тим паче, що жоден з них не посмів би цього зробити без погодження із президентом.

На таку думку наводять його оцінки щодо більшості, які прозвучали на прес-конференції. Зустрічі з керівниками фракцій більшості, коли він порадив почекати до осені, щоб потім розібратися. Є багато інших нюансів.

Ще можна очікувати інспіровані провокації в Криму у травні, після яких варто чекати звернень “від народу” [до Кучми з проханням балотуватися].

Тому ще раз кажу: треба не дурницями займатися, а вносити зміни до Конституції. Тоді буде можливість впливати на ситуацію.

– Як то ви прокоментуєте висунення єдиним кандидатом від влади Віктора Януковича? Це йому допоможе чи зашкодить?

– На жаль, Віктор Янукович, хоч і є зараз найбільш рейтинговим кандидатом від влади, не зміг своєчасно вирізнитися в ній. Він весь час підкреслював свою вірність президенту, системі, її політиці. Це його помилка.

Підтвердженням є і процедура та суть висунення, якого, власне, не було. Влада непопулярна серед населення, тому так нарочито підкреслена провладними силами підтримка (водночас із застереженнями), звичайно, шкідлива. Тим більше, що “узгоджено-одноголосне” висування прем’єра вже супроводжується заявами про сепаратні висунення лідерів окремих частин “демократичного форуму”. Про це йшлося раніше.

Віктор Федорович сконцентрував свою увагу на вирішенні питань підвищення пенсій та оплати праці працівників бюджетної сфери (якою ціною – це інша справа). Але цього замало. Якщо б Янукович при цьому ще й створив собі імідж сильного прем’єра-опозиціонера, прем’єра-бунтаря, якщо хочте, він дійсно мав би шанси посісти крісло президента восени 2004 року.

Слід ще мати на увазі, що влада, при будь-якому своєму висуванці, може розраховувати на успіх, лише застосовуючи “мукачівський метод”. З усіма наслідками для взаємин між владою і суспільством та навпаки.

– Чи може факт висунення Януковича бути стимулом для “Нашої України” і БЮТ у підтриманні політреформи?

– Якщо вони дійсно опозиція і відрізняються від провладних структур, стимулом для них повинно бути розуміння необхідності зміни системи влади в країні.

Поки що для цих сил основним стимулом залишається бажання будь-якою ціною зберегти існуючі повноваження президента, маючи на увазі, що вони перейдуть до когось із них.

– На вашу думку, у разі проведення політреформи до виборів президента чи можлива після 31 жовтня 2004 року зміна влади, владної команди?

– За умов проведення політреформи до виборів президента якраз і можлива зміна персоналій у владі, у всіх її структурах.