Протягом цього року в Косівський центр зайнятості не надійшло жодного повідомлення щодо наявності вільних робочих місць у місцевому управлінні Пенсійного фонду України. Ну, нема, так нема. Однак перевірка, проведена співробітниками УСБУ в області, встановила протилежне.
Виявляється, там була не тільки вакантна посада, але й на неї прийняли людину. Тільки чомусь всупереч статті 20 Закону України “Про зайнятість населення” про це керівництво управління ПФУ не проінформувало Косівський районний центр зайнятості. Хоча там на обліку перебувало 76 осіб, фах яких відповідав потребам Пенсійного фонду. Отож, якби це питання вирішувалося в рамках Закону, цілком можливо, хтось з цих людей, знайшов собі роботу, отримував би зарплату… Але керівництво Косівського управління ПФУ діяло за принципом: “своя рука – владика”, що в кінцевому рахунку обернулося для нього протоколом, складеним на підставі Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
Подібне покарання спіткало й начальника управління ПФУ в Калуському районі, котра так само зайняла “партизанську” позицію щодо місцевого центру зайнятості, не повідомляючи про вільні робочі місця. Більше того, при наявності аж трьох вакансій їх не тільки заповнили працівниками, але й встигли одного з них звільнити. Тим часом у центрі зайнятості, без сумніву, з нетерпінням очікували направлення на роботу шістьох осіб, фах яких дозволяв зайняти вищезгадані посади. І, не виключено, з огидою дивилися на рекламу центрів зайнятості, котра заполонила екрани телевізорів, сприймаючи її як блюзнірство вищого ґатунку. Хоча, можливо, творці того ролика й не винні. Адже із законодавчої точки зору передбачено все, щоби ця категорія людей змогла реалізувати свої знання, потенціал… Для цього й введений конкурсний принцип працевлаштування, поставлена перед керівниками структур, підприємств і організацій вимога інформувати відповідні центри про наявність вакансій, а для тих, хто стоїть на обліку на “біржах праці”, передбачений пріоритет у прийомі на роботу.
До речі, у випадках, про які ми говорили вище, жоден із працевлаштованих офіційно безробітним не був. У підборі кадрів керівництво як одного, так й іншого управління Пенсійного фонду діяло за вже загаданим принципом: своя рука — владика. За що, в кінцевому рахунку, й одержало “по руках”.
Порушення довіри
