За свого земляка вболівали, мабуть, тисячі калушан, а тому надто прикрим виявився той факт, коли замість трансляції фінальних поєдинків на УТ-1 показували блок рекламних роликів, який відбив усю прихильність глядачів до рекламованих торгових марок. Коли ж у „Щоденнику Олімпіади” показали кількасекундний фрагмент виступу калуського спортсмена, стався ще більший казус: коментатор, нехтуючи всіма правилами професіонального підходу до подачі новин, ще й перекрутив прізвище Василя, назвавши його Федорчуком. Проте, почуття гордості за нашого краянина оселилося в серцях не одного калуського уболівальника.
Перший наставник і тренер олімпійця — Заслужений тренер України, майстер спорту Ігор Барна не без гіркої нотки в голосі прокоментував ситуацію так:
— Четверте місце на Олімпійських іграх — це дуже високе і почесне місце. Але це не місце Василя Федоришина. Він повністю заслуговував на сходинку п’єдесталу. Мені дуже прикро, що мені не надали акредитацію тренера, щоб бути поруч з Васильком в тяжку хвилину, коли, можливо, навіть єдина фраза наставника могла б кардинально змінити поведінку борця на килимі. Коли до закінчення поєдинку залишалося всього 23 секунди, Василь вів в рахунку з різницею в один бал. Тоді йому було достатньо зробити одну, але правильну підказку: „Вася, порухайся!” і все могло б бути по-інакшому. Але життя продовжується. Василь ще молодий і сповнений енергії та сили, а тому, вірю, олімпійські медалі чекають на нього через чотири роки.
Сакральний момент випікання пасок
