Участь у програмі приніс чернівчанці багато шанувальників, корисні знайомства та нові пісні. ”У „Шансі” я зробила перший крок, щоб стати „зіркою”, — сказала Юлія Забродська.
Як з’ясувалося, Юля вперто і наполегливо йшла до своєї перемоги. Вона з 8-ми років почала займатися вокалом, брала участь у різноманітних конкурсах (приміром в „Ранковій зірці”), де зазвичай посідала І місце.
— Я прийшла на майдан Незалежності о 6-й ранку, — згадує свою участь у „Караоке на майдані” Юлія Забродська. — Було вже чоловік 30, які нібито тихенько собі ходили. Але вже через півгодини ці люди утворили „залізне коло” — тобто стали так, щоб вже ніхто не міг стати перед ними і завадити потрапити в „Шанс”. До 11-ї години, поки почався запис програми, мені особисто вже було дуже погано, адже мене страшенно стиснули. Атмосфера була дуже напруженою. Коли мене все ж обрали переможницею, я була дуже щасливою.
Тільки „Брати Гадюкіни” заборонили виконувати „Шансу” свої пісні
За словами продюсера проекту Ігоря Сидоренка, вже після перших 2-3 програм „Шансу” стало зрозуміло, що проект правильний і вірний. Його потребують як глядачі, так і учасники. Фінальний концерт „Шансу-2”, на відміну від першого фіналу, вимагав чимало зусиль, адже потребував 3 екранів, 15 відеокамер. А технічне обладнання (світло і звук) звозилося ледь не з усього Києва. Того дня на Європейській площі були присутніми до 100 тисяч глядачів.
— Коли ми влітку знімали „Караоке на майдані”, передачі були такі добрі, такі світлі, — поділився Ігор Сидоренко. — Коли ж восени починається програма „Шанс”, люди займають чергу з 5-6 години ранку, нікого не пропускають і атмосфера зйомок стає дуже напруженою. Адже переможці отримують фантастичний підйом, як, наприклад, Віталій Козловський, який вже встиг засвітитися не тільки на телеканалі „Інтер”, але і на фестивалі у Юрмалі, на „Пісні року”, на „Таврійських іграх”.
Як стало відомо, декілька виконавців від „Шансу” будуть заявлені для участі в українському відборі на конкурс „Євробачення”.
На запитання ж, чи є Ігор Кондратюк, ведучий програми „Караоке на майдані”, настільки компетентним, щоб особисто робити відбір з натовпу бажаючих трьох найкращих, які і змагаються за перемогу, продюсер Ігор Сидоренко відповів:
— Немає претензій тільки до того, хто нічого не робить. Кожен з нас може помилитися. Хоча і можливою є ситуація, коли людина 2-3 слова заспіває добре, а коли доходить до виконання цілого куплету, то… Тобто претензії до Ігоря Кондратюка у цьому плані є, але він каже, що наша гра — найчесніша гра у світі.
Щодо того, наскільки чесним є підрахунок голосів на „Шансі” (переможець визначається шляхом телефонного голосування. — Ред.), то відповідь була наступною:
— Є фірма „Інтертел”, яка якраз і займається підрахунком і прийомом телефонного голосування, і прийомом СМС-повідомлень. Щодня ми під час конкурсу цю інформацію отримуємо. Фальшувань бути не може. Єдине — під час виходу певної програми результат голосування може бути з запізненням на 2 дні. Тобто, коли ми формуємо програму, то обов’язково вказуємо „за попередніми даними”. Але кінцевий результат є правдивим і абсолютно чесним. Скажу такий секрет: найбільше дзвінків ми отримуємо у неділю, коли виходить програма „Шанс”, і у понеділок, коли люди… приходять на роботу і мають можливість безкоштовно зателефонувати. Також варто зазначити таке: якщо ви зателефонували і почули короткі гудки, що означають нібито абонент зайнятий, насправді ваш дзвінок за того чи іншого кандидата фіксується. Тому чим більше ви будете телефонувати, тим краще для вашого улюбленця. Під час першого „Шансу” глядачі своїми дзвінками та СМС-повідомленнями ледь не вивели з ладу систему UMC та „Київстару”. Але нині ці компанії не відчувають жодних труднощів, хоч кількість голосуючих навіть збільшилася.
Цікавим є і такий факт: тільки гурт „Брати Гадюкіни” заборонили виконувати переможцям „Шансу” свої пісні. Жодні вмовляння не допомогли. Як виняток, хлопці з „Гадюкіних”, які нині працюють у Москві, дали дозвіл на 1-разове виконання власної пісні „Наркомани на городі” під час фінального запису програми.
Зірки „Шансу” — не підробка
Кирило Стеценко як класичний музикант не мав жодних застережень щодо такого, як у „Шансі”, формування „зірок”:
— Я — класичний музикант за освітою, але у моєму житті завжди так складається, що я постійно захоплюю якісь суміжні зони і ніколи не зупиняюся. Я 8 років займався телебаченням, вже 6 років очолюю кафедру шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв. Проте час від часу повертаюся до класичної музики. До речі, запрошую на свій сольний концерт, який пройде в Івано-Франківській обласній філармонії в жовтні-листопаді цього року. Крім того, в березні я віднайшов папірус своєї сонати, яка була написана 16 років тому, коли я ще не поринав у світ шоу-бізнесу.
Щодо „Шансу”, то мені подобається ця гра. Дуже добре, що вона існує, адже потрібна і читачам, і тим, хто хоче стати популярним співаком. Як професіоналу в сфері шоу-бізнесу і розважального телебачення, мені дуже імпонує робота менеджерів цього проекту, які зуміли об’єднати 3 програми і витягнути „Караоке на майдані”, яке було десь на маргінесах, на новий рівень.
— Ви сказали „гра”. То „Шанс” — це гра чи серйозний проект?
— Знаєте, коли є вболівальники, є змагання, то це вже гра, народна гра, якщо хочете — масовий вид спорту. Така тенденція є в усьому світі. І ми бачимо правдиві результати — це і Віталій Козловський, і Юлія Забродська. Це не підробка.
За словами продюсера ТБ-проекту „Шанс” Ігоря Сидоренка, насправді в Україні немає проблеми співаків, їх пошуку, а є проблема продюсерів. За його словами, велику популярність після запису у програмі набув наш земляк Юрко Яремчук. Нині на адресу проекту надходить чимало замовлень для виступу Юрка на різних концертних площадках України. Потрібен тільки вмілий продюсер. До речі, у жовтні співак візьме участь у конкурсі „Міс Чарівність-2004”, який пройде у ПК „Юність” до 2-річчя газети „Вікна”. Калушани матимуть змогу побачити зірку, запалену „Шансом”, вживу.
Сакральний момент випікання пасок
