Краяни ще пам’ятають, який супротив з боку Кабміну зустріла ідея парламентарів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні 237 гривень (в той час, як для працюючих прожитковий мінімум становить 362 гривні). Урядовці говорили, що то є популізм опозиції. Мовляв, нехай поки що мінімальна зарплата залишається на рівні 205 гривень, а ближче до кінця року, спираючись на реальні економічні показники, зможемо її піднімати. І от сталося диво. Відразу вслід за заявою прем’єра Януковича про підвищення пенсій, яку він зробив, зустрічаючись з виборцями і яку багато хто повважав звичайним елементом передвиборчої агітації, Кабінет Міністрів України випустив постанову за №1215 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення”. А у вересні пенсіонери вже встигли отримати доплату.
Ця постанова регламентує призначення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії у сумі, якої кожному окремому пенсіонеру не вистачає до 284 гривні 69 коп. Таким чином, доплату отримають понад 11 мільйонів пенсіонерів, а витрати на її забезпечення становитимуть понад 1 мільярд гривень на місяць.
Гроші в нас є
На резонне запитання, як так могло статися, що ще наприкінці липня (коли до пенсії додавали по 30 гривень) грошей ще не було, а за два місяці виявилося, що їх є достатньо, урядовці кажуть: ми виручили позапланові кошти від приватизації. Крім того, сам Пенсійний фонд має акумульовані власні кілька мільярдів. Проте ці джерела додаткових коштів за таких темпів використання обіцяють швидко виснажитися. А тоді (звичайно, якщо середня зарплата не зросте до 850 гривень) держава матиме серйозні труднощі із забезпеченням пенсій та дотацій. Втім, згадана постанова пояснює, що кошти на дотації пенсіонерам мають бути передбачені в Державному бюджеті. На жаль, в урядовому проекті Держбюджету на наступний рік, за інформацією „Дзеркала тижня”, таких грошей чомусь немає.
А самі пенсіонери, в свою чергу, підходять до питання фінансової спроможності держави по-своєму. Більшість з тих, з ким доводилося поспілкуватися, спішать вкладати гривні, які несподівано звалилися їм на голову, у валюту. Досвід навчив наших краян: коли людям „кидають” стільки гривень, то вони, ймовірно, вартуватимуть дедалі менше. Можливо, доведеться гроші навіть додруковувати, а тут вже інфляції не уникнути. Пенсіонери, які пережили не одну реформу і фінансове потрясіння, насторожі. І вже тепер, попри запевнення уряду в стабільності, долари так просто, як раніше, не купиш: в деяких банках взагалі відмовляються продавати валюту, мотивуючи тим, що її просто немає.
Одне слово, доплати до пенсії вже викликали деяке пожвавлення на спокійному досі фінансовому ринку. Щоправда, ще з місяць, до президентських виборів, явних змін ніхто не очікує. А там все може бути. Принаймні, продукти (а можливо, і комунальні послуги), подорожчають. Так вважає багато скептично налаштованих пенсіонерів. Втім, такий скепсис має певне підґрунтя, а тому і право на існування.
„Для чого мені ті довідки, якщо тепер усі отримують однаково…”
Ще зовсім недавно улюбленою справою більшості краян пенсійного віку був підрахунок власної пенсії: формула підрахунків по-новому публікувалася в пресі, звідки її нерідко вирізали і зберігали. Таким чином, кожен міг сам собі підібрати найоптимальніший період трудового стажу і власноруч здійснити перерахунок. Нерідко доводилося оббивати пороги підприємств, піднімати старі архіви установ, яких вже немає. І всі ці зусилля прикладалися для того, аби мати більшу пенсію.
Закон про новий порядок пенсійного забезпечення вступив в дію від 1 січня цього року. Тоді говорили, що він надасть людям можливість отримувати пенсію залежно від трудового стажу і заробітної плати. Тепер ці чинники втратили будь-який сенс — більшість отримують однаково, пенсійна зрівнялівка діє. А для чого була та пенсійна метушня, нині ніхто пояснити не береться.
Зрозуміло, що люди, які заробили 284 гривні і більше пенсії, ніякої дотації не отримають. Є багато й інших невдоволених. Говорить перший заступник начальника управління Пенсійного Фонду України в Калуші Тетяна Ковальова:
— Пенсійна реформа насправді, попри поширену тепер думку, свого сенсу не втратила. Нарахована пенсія виплачується окремо, дотація фактично є доплатою. Це не суперечить законодавству, бо дохід на рівні прожиткового мінімуму гарантує всім пенсіонерам чинна Конституція.
Серед невдоволених, для прикладу, пенсіонери, які мають особливі заслуги, нагороджені орденами і медалями тощо. Річ у тім, що вони мають доплату за заслуги, яка може сягати навіть 70 гривень. А тепер ці попередні доплати під час призначення адресної допомоги вже враховують і тому ветерани отримують меншу доплату. Звичайно, людям прикро, що їхні відзнаки тепер втратили свою вагу.
В Калуші, як і в більшості міст, багато пенсіонерів заробили собі досить значні пенсії, тому найсуттєвіші доплати стосуються, головним чином, сільських мешканців. З приводу новації висловився і перший заступник начальника управління ПФУ в Калуському районі Ігор Кучма:
— Вважаю, що доплата пенсіонерам до прожиткового мінімуму є дуже доброю справою. Уявіть собі: чи лікар, чи освітянин, чи колгоспник пропрацював все життя, а зарплату мав невелику. Відповідного розміру нарахували їм і пенсію. Треба сказати, що у випадку, якщо трудовий стаж не перевищує 20 років для жінок і 25 для чоловіків, доплата не може перевищувати 152 гривні, навіть якщо в сумі і не виходить 284 гривні. Таким чином, дотримується принцип справедливості.
Щодо зрівнялівки, то будьте певні: нинішня ситуація — перехідний період, надалі обов’язковою буде диференціація. Що там казати, якщо власне пенсійне законодавство потребує ще десь 20 правових документів, аби передбачити всі нюанси у забезпеченні людей похилого віку.
Пенсіонери нашого району загалом (а кожен з них в середньому додатково отримав по 110 гривень допомоги) задоволені. Тепер звичайна родина пенсіонерів отримуватиме мало не 600 гривень на місяць. Дуже навіть непогано.
Треба ще додати, що пенсійні управління і Калуша, і району потребують дотацій з боку держави. Якщо ще торік місто забезпечувало себе пенсіями на 120% (тобто мало можливість допомагати іншим), то від нового року — на 99 % (набув чинності новий пенсійний закон, яки збільшив пенсії загалом та відпустив їхню верхню межу). Від вересня Калуш в зв’язку із запровадженням адресної допомоги своїми силами акумулює тільки 67% потрібних коштів. Щодо району, то він і в минулому був дотаційним — власними силами покривали тільки 26-27% від потреби. Тепер стало ще менше — близько 14%.
Схоже додаткових бюджетних вливань тепер потребуватиме переважна більшість регіональних відділень ПФУ.
Чим менше, тим краще
Ще одна небезпечна колізія заховалася в пункті №6 постанови Кабміну. В ній йдеться, що у поточному році розмір щомісячної адресної допомоги не враховується при призначенні житлових субсидій.
У відділі призначення субсидій управління праці та соціальної політики Калуської міської ради пояснили, що вони керуються своїми нормативними актами. Зокрема, при призначенні субсидій в дохід враховуються усі виплати, окрім відрядних, аліментів (для того, хто їх платить) та цільової одноразової допомоги. Як буде тепер — поки що невідомо. Але, безперечно, в дусі постанови Кабміну слід очікувати змін і в політиці нарахування субсидій. Або від нового року змінювати щось в самій Постанові. Інакше — неминучими будуть несправедливість і соціальна напруга.
Для прикладу: якщо дві одинокі пенсіонерки проживають в двох однакових квартирах і користуються правом на субсидію, то жінка, яка має пенсію 130 гривень, платитиме за комунальні послуги тільки 15% від цієї суми. Решта, по закону, компенсується державою. Її сусідка, котра має пенсію, скажімо, гривень 260, мусить платити вже 20% від доходу (бо пенсія перевищує межу у 181 грн. 12 коп.). Тепер, якщо кожна з пенсіонерок отримає доплату до 284 гривні 69 копійок, вийде, що та, яка заробила більшу пенсію, за компослуги платитиме набагато більше, тому і матиме реально значно менший дохід. Як врегулювати таке протиріччя, наразі ніхто пояснити не може.
* * *
Скептики гадають, що доплата пенсіонерам ніщо інше, як передвиборний хід кандидата від влади. Можливо, наступного року (може, навіть скоріше) від неї доведеться відмовитися. І привід знайдеться, як, наприклад, нестача бюджетних коштів. Але якщо держава і далі доплачуватиме пенсіонерам, то від нового року ці виплати ще зростуть — для непрацюючих в 2005 році встановлено прожитковий мінімум у 300 гривень…
Порушення довіри
