Проблему забезпечення бюджетних видатків цими днями обговорювали на спільному засіданні депутати з бюджетного комітету, начальники управлінь міської ради, керівники установ, які фінансуються з міської казни. Присутнім довелося визнати, що ситуація тут справді критична. Але що конкретно треба зробити, аби вийти з кризи, ніхто так і не зміг відповісти.
Рік 2004 — цейтнот
Виконання головного фінансового документа міста за дев’ять місяців з початку року показало, що нам вже не вистачає більше трьох мільйонів гривень. Вийшло так, що до кінця року місто не має грошей навіть на зарплату освітянам та медикам. Не кажучи про те, що треба платити за енергоносії, пальне тощо.
Як таке могло статися? Начальник фінансового управління міської ради Марія Семенюк пояснила бюджетну кризу так:
— В липні 2003 року, коли ми планували бюджет міста на 2004 рік, було обраховано, що доходи з урахуванням запровадження 13-відсоткового податку на доходи фізичних осіб (він є основним бюджетоформуючим податком), становитимуть трохи більше 16 мільйонів гривень. З урахуванням дотації з державного і обласного бюджетів, на поточний рік місту з Міністерства фінансів довели цифру 22 мільйони 589 тисяч гривень. А депутати міської ради для того, щоб зберегти існуючу мережу бюджетних установ, на сесії затвердили вже свій, завищений до 28 мільйонів 933 тисяч, бюджет. З лютого надходження стали меншати, а витрати навпаки — зростати. Так, протягом дев’яти місяців з початку року замість планованих майже 22 мільйонів гривень надійшло на 3 мільйони менше (див. діаграму 1).
Вийшло так, що місто не могло заплатити зарплату освітянам та медикам, тому 27 вересня довелося взяти чергову позичку в Держказначействі — всього 2 мільйони 400 тисяч гривень. Тільки так освітяни зможуть отримати зарплату за серпень та аванс за вересень. Також з цих грошей перерахують 500 тисяч гривень районному бюджету на охорону здоров’я. Знову треба буде 80% щоденних надходжень повертати в рахунок погашення позики. Вирішили, що все, що вдасться повернути до 18 жовтня, знову оформлять як позичку. Ці гроші підуть на зарплату вчителям за вересень та аванс за жовтень. До кінця року — грошей не буде. Місто фактично працюватиме на те, щоб повернути до 30 листопада позичені гроші. Далі — резерву немає. Тому школи та інші бюджетні установи мають самі думати, як забезпечити себе електроенергією, пальним тощо. Втім конкретних пропозицій ніхто не висловив.
З Нового року буде легше
Тільки тому, що місто матиме новий бюджет. І то, судячи з обрахованих на місці доходів і видатків, які пропонується затвердити депутатам, тішитися нам недовго. Бо знову будемо мати величезну різницю між тим, що пропонують у Міністерстві фінансів, і тим, скільки грошей нам треба, виходячи з існуючої мережі бюджетних установ.
Вийшло, що для того, аби забезпечити всі потреби міста у наступному році, Калушу потрібно як мінімум 33 мільйони гривень. І це в той час, як Мінфін (виходячи з кількості населення та бюджету аналогічних міст України) обрахував потребу міста на наступний рік у сумі, близькій до 27 мільйонів гривень.
З іншого боку, доходи наші будуть значно скромнішими від потреби — близько 18 мільйонів гривень. Тобто, аби дотягнути до затверджених Мінфіном видатків, ми ще отримаємо більше 8 мільйонів дотації. І все. Щодо окремих статей майбутніх видатків, то майже на всі статті заплановано менше від потреби (див. діаграму 2). А на пільги, передбачені для населення з держбюджету, взагалі немає ні копійки.
А на цифру у 33 мільйони бюджетних видатків можна пристати тільки за умови, якщо наперед змиритися з тим, що дефіцит бюджету буде на рівні 7 мільйонів гривень.
Завищені видатки, за словами Романа Сушка, обумовлені тим, що в Калуші є більше бюджетних установ, ніж потрібно на таке місто. Свого часу в нас паралельно існували дві аналогічні інфраструктури: власне місто і „хімія”. Сьогодні ними всіма має опікуватися місто.
„Я більше не буду підтримувати такий завищений бюджет, — сказав міський голова. — Тепер ясно, до чого це може привести”. Але якщо буде прийнято мінфінівський варіант, то багатьом бюджетникам в Калуші доведеться тугіше затягнути паска. Дай Боже, щоб на зарплату працівникам вистачило. Хоча, можливо, правильнішим було би переглянути чисельність працівників бюджетних установ. Тоді мало би ще вистачити і на енергоносії. До речі, Калушу вже пропонують закрити одну музичну школу.
Втім, міська влада домагатиметься повторного розгляду свого бюджету в Києві. Можливо, вдасться отримати більше. Інакше виходить, що в Україні, де тільки й чути про серйозне економічне зростання і де Держбюджет на 2005 рік мало не вдвічі перевищує бюджет року попереднього, окремо взятий райцентр матиме грошей більше, ніж у попередньому році, всього на 16%. Так навіть витрати на зростаючу зарплату не перекрити.
Сакральний момент випікання пасок
