Минулої п’ятниці в редакції газети „Вікна” відбувся черговий „круглий стіл”, темою якого стала без перебільшення найактуальніша (звичайно, після президентських виборів) тема — початок опалювального сезону. Обговорювали проблему тепла в наших оселях Іван Дембич, заступник міського голови з комунальних питань, Віталій Цадо, заступник директора з енергозбуту ВАТ „Прикарпаттяобленерго”, Богдан Семак, начальник Калуського управління з експлуатації газового господарства, Василь Купринець, представник відділу капітального будівництва, депутати міської ради Михайло Стечак, Дмитро Кобилецький та представники місцевих засобів масової інформації.
15 жовтня тепло має бути
Іван Дембич, заступник міського голови з комунальних питань:
— Якщо взяти технічний бік підготовки до зими, то можна говорити, що комунальні служби до опалювального сезону готові. Треба сказати, що на засідання виконкому міської ради ми проаналізували роботу комунальників в минулому опалювальному сезоні. Тут же було затверджено перелік заходів щодо підготовки житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2004-2005 років.
Я вважаю, що, незважаючи на брак коштів, місто підготувалося до роботи в осінньо-зимовий період. Але, якщо технічно тепло можна подавати вже 15 жовтня, то з закупівлею газу для котелень питання стоїть гостро. Крім того, ще треба укласти договір про постачання тепла з ДП „Калуська ТЕЦ”.
Найперша з проблем — це наш борг перед газовиками по всіх 13-и котельнях міста, який за минулий рік становить 612 тис. гривень. „Газ України” висунув вимогу розрахуватися за газ, спожитий у 2004 році. Всього виходить 394 тис. гривень. І тільки після цього нам буде відкрито ліміти на постачання газу. Далі борг, який залишається за містом, буде реструктуризовано і його повертатимемо газовикам разом із поточною оплатою.
Минулої середи в Івано-Франківську відбулася нарада за участі заступника міністра палива та енергетики та заступника голови Державного комітету житлово-комунального господарства. Був також заступник голови Ради директорів ДК „Газ України”. На нараді визнали, що область дійсно має серйозні проблеми з закупівлею газу (Івано-Франківська область займає одне з останніх місць в Україні за рівнем оплати за газ, який становить 66%. — Авт.).
Калуш проблему закупки газу вирішуватиме таким чином: є рішення міськвиконкому, яке дає дозвіл на відкриття кредитної лінії для КП „Водотеплосервіс” (оформлення банківської позички. — Авт.). За ці гроші ми погасимо наш борг (вже підготовлено відповідний лист до „Газу України”). Тому, думаю, ліміти на газ для котелень будуть відкриті. Принаймні, проблем я не бачу. Хіба що штучні.
З другого боку — котельні опалюють близько 40% житлових будинків міста, а 60% — тепло отримують з ТЕЦ.
Про борги „Водотепло-сервісу”
— Наше КП „Водотеплосервіс” тільки за минулий опалювальний сезон заборгувало більше 5 мільйонів гривень. Нам вдалося повернути 2 мільйони боргу, тому станом на 1 жовтня підприємство боргує ДП „Калуська ТЕЦ” 3 мільйони 700 тис. гривень.
Але проблему теплопостачання міста все ж треба вирішувати, тому ще 22 вересня міська влада надіслала до ТЕЦ проект угоди про постачання тепла в місто. 6 жовтня надійшла офіційна відповідь від ДП „Калуська ТЕЦ”. Ми розраховували отримати протокол розбіжностей, щоб узгодити спірні моменти, а отримали по суті проект угоди з точки зору ТЕЦ. Таке враження, що з нашим проектом на ТЕЦ навіть не ознайомилися.
Принципових розбіжностей між „Водотеплосервісом” та ТЕЦ немає. Основне питання, яке треба узгодити — фінансування. Але як би там не було, згідно з рішенням міської ради КП „Водотеплосервіс” взяв 700 тис. гривень кредиту, частину якого (250-300 тис. грн.) буде повернуто за борги Калуській ТЕЦ. Крім того, щоденні надходження на рахунок КП „Водотеплосервіс” відразу розщеплюються на чотири рівні частини, які розподіляються таким чином: на ТЕЦ, на ВАТ „Прикарпаттяобленерго”, в рахунок погашення кредиту та четвертина — на власні потреби підприємства.
Тепло і вода людям непотрібні?
З іншого боку, є велика заборгованість населення: тільки за один опалювальний сезон, станом на 1 вересня споживачі заборгували КП „Водотеплосервіс” 3 млн. 642 тис. гривень. Більшу частину цього боргу — 2 млн. 993 тис. — заборгувало населення.
На жаль, дієвішого способу „вибивання” боргів, ніж притягнення до судової відповідальності, поки що не придумали. Непопулярний метод вже приніс результат: якщо торік „Водотеплосервіс” щомісяця збирав в середньому 62% за надані послуги, то за вересень зібрали вже 950 тис. гривень платежів (92%). Ця сума недостатня, але велика — були такі місяці, протягом яких вдавалося зібрати всього 20-30 тис. гривень.
На жаль, за словами Івана Дембича, в останні 10-20 днів рівень оплати від населення значно впав. Причина — заяви керівництва держави про можливість погашення комунальних боргів за рахунок заощаджень. Прикро тільки, що боргові зобов’язання держави перед вкладниками Ощадбанку СРСР не можуть прислужитися для закупівлі газу.
Фінансове становище „Водотеплосервісу” погіршує і можливість реструктуризації боргів населення. Це означає, що підприємство зможе повернути борги у повному обсязі не раніше, як за 3-5 років. Щоправда, тепер розглядається питання про реструктуризацію боргів комунальних підприємств. Але поки що рішення з цього приводу немає.
Віталій Цадо, заступник голови правління ВАТ „Прикарпаттяобленерго”:
— Сьогодні залишаються відкритими ще багато питань. Дуже добре було б, якби КП „Водотеплосервіс” представив свою роботу в динаміці. Щоб можна було побачити, якою є загальна кредиторська і дебіторська заборгованості. Тому що в мене склалося враження, що це комунальне підприємство виживає виключно за рахунок кредитів.
Іван Дембич:
— Найперше — в Калуші тарифи на послуги „Водотеплосервісу” не є 100-відсотковими. Тому різницю між тарифом для населення та фактичною вартістю тієї чи іншої послуги мусимо закладати в бюджеті. Так, в 2004 році на ці потреби заклали 1,5 млн. гривень.
Як буде в році наступному — поки що невідомо. Але я гадаю, що комунальні підприємства не повинні „терпіти” через послуги, які вони надають. Тобто правильно буде, якщо тарифи будуть беззбитковими. Чи то за рахунок зростання вартості комунальних послуг, чи за рахунок бюджету.
Михайло Стечак, депутат міської ради:
— Але у липні, коли міська рада затверджувала нові тарифи, нам говорили, що вони будуть беззбитковими?!
Мене ще цікавить розділ між оплатою послуг водопостачання та теплопостачання. Бо реально маємо одне підприємство — КП „Водотеплосервіс”, яке отримує тепло з різних джерел: від ТЕЦ та з котелень. Треба проводити постійний аналіз.
Моя думка, яку, до речі, я висловлював і на сесії міської ради, така: не треба було об’єднувати надавачів різних послуг і створювати такого монстра, як „Водотеплосервіс”. Причина проста: чим більше підприємство, тим важче проконтролювати його діяльність і тим більше грошей треба на його утримання.
Повернімося до опалення. Я зробив розрахунки і вийшло, що ТЕЦ минулого опалювального сезону нам відпустила 110 ГКал тепла по 49 грн. за 1 ГКал. Виходить, якраз 5 млн. 400 тис. грн. — ті гроші, які заборгувало підприємство. Ще 25-26 ГКал постачають котельні. Крім того, десь 22 тис. ГКал тепла ми просто втрачаємо.
Ще один нюанс: ТЕЦ продає тепло по 49 гривень (тепер вже по 44 грн.— Авт.), а КП „Водотеплосервіс” перепродує його вже по 71 грн. за ГКал. Тобто на теплі „Водотеплосервіс” мав би „наварити” понад 2 млн. гривень.
Але „Водотеплосервіс” — підприємство велике, надає й інші послуги, тому зароблені гроші губляться. Натомість виходять постійні збитки. Тут треба одне: облік, облік і ще раз облік. Інакше порядку не буде.
Крім того, ми не маємо аналізу того, як платять за тепло споживачі, які отримують його від котелень, і як ті, чиї помешкання обігріваються від ТЕЦ.
Віталій Цадо:
— На сьогодні ми входимо в більш-менш нормальні стосунки з КП „Водотеплосервіс”. Але те, що я почув, загалом не налаштовує на нормальну співпрацю. Тому що є багато різної інформації, але немає чіткого системного підходу, конкретного плану дій співпраці КП „Водотеплосервіс” зі споживачами. Я вам скажу, чому ви утворили КП „Водотеплосервіс”: тому, що попередні структури („Міськводоканал” і „Калуштеплокомуненерго”) мали 2,5 млн. гривень боргу тільки перед ВАТ „Прикарпаттяобленерго”. Так, дійсно, поки що це комунальне підприємство боргів за електроенергію не має. Але, думаю, за такого господарювання, як тільки почнеться опалювальний сезон, виникнуть і проблеми.
З приводу заборгованості споживачів. Ніхто не чув, щоб енергетики чи газовики жалілися на те, що їм багато боргують. Тому, що люди працюють, і споживачі, в свою чергу, знають, що, якщо не платити, неминучими будуть санкції. А ще років 5-7 тому ніхто собі навіть не міг уявити, щоб за борги відключили газ чи електроенергію. Можливо, воду відключити важче, але треба розробити системний підхід в роботі зі споживачами. Інакше криза неминуча. За рахунок самих кредитів КП „Водотеплосервіс” довго проіснувати не зможе.
Щодо попередньої заборгованості, то я маю договір поруки, підписаний міським головою Калуша Романом Сушком, де міська влада зобов’язується погасити борги „Мівськводоканалу”, але, на жаль, їх нам так і не повертають. Тому зараз і відбуваються арешти рахунків міської ради.
Дмитро Кобилецький, депутат міської ради:
— Абсолютно не згідний з тим, що ми маємо технічну можливість подавати тепло і гарячу воду калушанам. Якщо ТЕЦ і котельні готові, зовнішні мережі також, то подача тепла в будинках під великим знаком питання. Підіть і подивіться, для прикладу, на вул. Рубчака 1 та 3. Там в підвалах — по півтора метри води. Тому можна говорити тільки про готовність мереж „до фундаменту”. Це ж саме можна сказати і про якість майбутнього тепла. Стверджую, що від котелень через інженерні особливості мереж тепло гіршої якості, ніж від ТЕЦ.
Крім того, ми всі знаємо, що ТЕЦ висуває свої вимоги: вони хочуть, щоб їм передали в управління сам „Водотеплосервіс”.
Василь Купринець, відділ капітального будівництва міської ради:
— Попри поширену думку, котельні дають добрий ефект. Крім того, є ще один важливий „плюс” на користь їх будівництва: котельні створюють конкурентне середовище, дозволяють уникнути ситуації, коли монополіст на ринку послуг опалення диктує свої умови. Щодо реконструкції системи теплопостачання, то вона передбачає подальше переобладнання дворових теплопунктів під котельні. Але поки що такі роботи не провадитимуть, бо треба погасити 5 млн. 125 тис. гривень боргу перед фірмою, яка збудувала вже існуючі котельні. Цей борг міста реструктуризовано до 2007 року. Але перспектива є. Крім того, опоненти будівництва котелень не можуть заперечити той факт, що наближення продуцента тепла до його споживача дозволяє уникнути втрат при транспортуванні.
Перехід на автономне опалення — табу?
„Перехід на індивідуальне опалення треба припинити”. Такі думки звучали на колегії облдержадміністрації. Причина — розвал комунальної енергетики. Зрозуміло: чим більше споживачів перейдуть на автономне опалення, тим менш рентабельним буде центральне. Так, з цієї причини навіть довелося закрити котельню в Галичі.
Є різні пояснення, чому автономне опалення не годиться: це може бути і шкода довкіллю, і неготовність систем газопостачання будинків до такого навантаження.
Але є і інша позиція — це позиція споживачів, які бажають перейти на автономне опалення. Люди не винні, що в квартирах роками немає теплої води, а батареї центрального опалення холодні, коли надворі вже майже зимова погода. До цього додається невпевненість в тому, що опалювальний сезон почнеться за графіком.
Результатом обговорення проблеми локального опалення на колегії ОДА стала вказівка голови ОДА Михайла Вишиванюка переглянути порядок встановлення локального опалення.
Дмитро Кобилецький:
— Встановлення газового квартирного котла становить певний ризик. Але, повірте, люди б такого ніколи не робили, якби в них було нормальне центральне опалення і гаряча вода.
В Польщі, наприклад, автономне опалення встановлюють тільки у випадку, якщо на нього переходить весь під’їзд чи будинок. Інакше не можна.
Іван Дембич:
— Встановлення індивідуальних газових котлів економічно вигідне для споживачів. В той час, як для індивідуальних споживачів газ відпускається по 17 коп. за куб. метр, то для комунальних підприємств той самий газ вже обходиться значно дорожче — 24 коп., а для підприємств — всі 34 коп. за куб. метр. Оця різниця в ціні і є причиною того, що автономне тепло виходить дешевшим, ніж комунальне.
Так, в Калуші з 18 тисяч квартиронаймачів на автономне опалення перейшло близько 1 600 споживачів.
Богдан Семак, начальник Калуського управління газового господарства:
— В Калуші є багато бажаючих перейти на автономне опалення. Тільки за два місяці до газового господарства міста надійшло 360 заяв.
Звичайно, калушани мають централізоване опалення, але я сумніваюся, чи воно достатнє. Ми маємо дані, що в холодну погоду споживачі міста використовують велику кількість газу понад норму. Так, якщо надворі мінус 20, то газове господарство втрачає більше ніж мільйон кубометрів газу на місяць. Таким чином, тільки за минулий опалювальний сезон ми втратили 3,5 мільйона кубометрів газу. Це той газ, який понад норму спалюють в квартирах калушан, де немає лічильника. І до автономного опалення ці втрати не мають жодного стосунку, бо там весь газ обліковується і оплачується. Тому для газовиків в принципі краще, щоб люди встановлювали собі автономні системи опалення і при цьому нормально розраховувалися за спожитий газ, ніж грілися газовими плитами за недостатнього централізованого опалення.
Звичайно, кожна зі сторін „круглого столу” має свої аргументи. З одного боку, праві газовики і енергетики, коли говорять про те, що треба нарешті і „Водотеплосервісу” навчитися працювати з боржниками. З другого боку, мають правду і комунальники, коли говорять, що не все так просто: приміром, є закон про питну воду, яки забороняє відключати споживачів, навіть, коли ті мають великі борги. Інакше відразу реагує санепідслужба, прокуратура тощо. Правду мають і споживачі, котрих часом змушують платити за тепло, якість якого змушує шукати додаткові шляхи обігріву приміщень (в тому числі спалюючи той самий газ, продукти якого дуже шкодять довкіллю, коли утворюються в котлах автономного опалення). Зрештою, подобається це комусь чи ні, але споживач має право на вибір, в тому числі і способу обігріву власного приміщення.
Сподіваємося, що через проблеми комунальників і розбіжності в підходах до вирішення фінансових проблем між ДП „Калуська ТЕЦ”, КП „Водотеплосервіс”, ВАТ „Прикарпаттяобленерго” та ДК „Газ України” не страждатимуть калушани, потерпаючи від холоду.
Порушення довіри
