Згідно зі статтею 103 Конституції України, глава держави, тобто президент, обирається громадянами нашої держави шляхом таємного голосування строком на 5 років.
У голосуванні можуть брати участь усі громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років. Ті, кого суд визнав недієздатним, голосувати на своїх виборчих дільницях за вищезгаданим законом не мають права.
Що стосується тих громадян, які проживають або перебувають в період підготовки і проведення виборів за межами України, перетнувши законно державний кордон, то вони реалізують своє право голосу на загальних підставах.
Закон наголошує на тому, що кожний громадянин України на виборах Президента має лише один голос. Виборець може проголосувати тільки на одній виборчій дільниці.
До речі, участь громадян України у виборах Президента є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи не участі у виборчому процесі.
Щоб уникнути порушень виборчого законодавства, виборцям слід ознайомитися з наступним:
Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється. Вказані дії, відповідно до вимог ст. 157 Кримінального кодексу України, караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. При цьому, ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Ці ж діяння, що вплинули на результати голосування або виборів, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Такий вплив може виражатися також у позбавленні виборця можливості заявитися на виборчу дільницю, ненаданні йому можливості ознайомитись із списком виборців, відмові видати виборчий бюлетень для голосування, у повідомленні громадянину явно неправдивих відомостей, які вводять його в оману щодо його виборчого права або щодо самого акту голосування, у схиленні виборця шляхом вручення йому грошей або іншої матеріальної вигоди голосувати «за» або «проти» кандидата на пост Президента України.
Оскільки голосування на виборах Президента України є таємним, контроль за волевиявленням виборців забороняється. Відповідно до вимог ст. 159 Кримінального кодексу України умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища, карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Вказані дії можуть виражатися в обладнанні обмеженої кількості кабін для голосування, встановлення виборчих скриньок у спосіб, що не забезпечує таємницю голосування, встановлення спеціальної апаратури для контролю за діями виборців у кабіні або кімнаті для голосування, присутності в кабіні або кімнаті для голосування члена виборчої комісії, зазначенні на бюлетені у будь-який спосіб порядкового номера виборця або нанесенні будь-яких інших позначок, за якими можна визначити того чи іншого виборця тощо.
Кожний виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.
Стаття 186-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за видачу членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування за іншу особу.
Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати за іншу особу або проголосувати більше ніж один раз у ході голосування, видача виборчого бюлетеня особі, не внесеній до списку виборців на виборчій дільниці, або видача заповненого виборчого бюлетеня, а також незаконна передача іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня відповідно до вимог ст. 158 КК України карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
Статтею 33 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» передбачено, що коли громадянин пізніше, ніж за 30 днів вибуває з населеного пункту, в якому він постійно проживає, він може взяти відкріпне посвідчення і проголосувати вже у тому місці, куди він від’їжджає.
Слід зазначити, що цією ж нормою закону з метою виключення можливостей зловживань встановлений і певний порядок їх обігу. Відкріпні посвідчення видаються як на перший, так і на другий тур голосування. Однак вони різні за кольором, і людина за відкріпним посвідченням, виданим для участі у голосуванні у першому турі, не може використати його у другому турі – воно не дійсне для голосування. Виборцю для повторного голосування доведеться звертатись із новою заявою у дільничну виборчу комісію за місцем постійного проживання. Відкріпні посвідчення є документом суворої звітності і мають єдину для кожного виду нумерацію. На кожну дільничну виборчу комісію видаються бланки відкріпних посвідчень у кількості, що не перевищує чотири відсотки від орієнтовної кількості виборців на дільниці.
Частиною 2 статті 158 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років за фальшивку, тобто виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документа явно неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання явно підробленого виборчого документа чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом.
До виборчих документів відносяться виборчий бюлетень, підписний лист, відкріплювальне посвідчення, бланк протоколу дільничної виборчої комісії тощо. Зокрема, бюлетені на виборах Президента України повинні друкуватися на одному папері, на одному аркуші з текстовою частиною лише з одного боку, бути однаковими за розміром та кольором.
Внесення до виборчого документа явно неправдивих відомостей як один із способів фальсифікації таких документів передбачає внесення до них відомостей, які явно для винного не відповідають дійсності. До найбільш поширених такого роду діянь слід віднести заповнення підписних листів інформацією про виборців, які насправді не підтримують певного кандидата, внесення до протоколів виборчих комісій про підсумки голосування даних, які не відповідають результатам голосування.
Під іншою підробкою виборчого документа слід розуміти зміну змісту документа шляхом його підчищення, виправлення окремих слів чи частини тексту, помітки іншою датою, а так само виготовлення будь-яким способом підробленого виборчого документа.
Використання явно підробленого виборчого документа або використання виборчого документа, виготовленого у спосіб, не передбачений законом, не передбачає його подання для набуття певних прав у виборчому процесі (найчастіше – це пред’явлення такого документа до виборчої комісії або здійснення ним голосування).
Cвідомо неправильний підрахунок голосів або свідомо неправильне встановлення чи оголошення результатів виборів відповідно до вимог ч. З ст. 158 КК України караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Свідомо неправильний підрахунок голосів означає порушення встановленого порядку підрахунку голосів (недотримання послідовності, непогашення невикористаних бюлетенів тощо), неправильне встановлення кількості виборців (на конкретній виборчій дільниці, у конкретному окрузі, в Україні загалом), безпідставне визнання дійсного виборчого бюлетеня недійсним чи навпаки – недійсного дійсним, умисне зменшення або збільшення фактично поданих голосів «за» чи «проти» кандидата, неправильне встановлення кількості виборців, які не підтримали жодного кандидата.
Свідомо неправильне встановлення результатів виборів передбачає свідому констатацію у передбачений законом спосіб (шляхом складання протоколу, видання постанови) результатів виборів, які не відповідають дійсності. Це, зокрема, може бути: підбиття і фіксація підсумків голосування, які суперечать реальному волевиявленню виборців, визнання обраним кандидата, якого фактично не обрано – і навпаки, визнання виборів недійсними за відсутності для цього підстав; невизнання виборів недійсними при наявності для цього підстав.
Свідомо неправильне оголошення результатів виборів полягає у свідомому оголошенні результатів виборів, які не відповідають дійсності. Це стосується як результатів виборів загалом по країні, так і результатів виборів по конкретних виборчих округах.
Статтею 186-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у вигляді штрафів за наступні діяння:
- публічні заклики або агітація бойкотування виборів Президента України;
- опублікування або поширення іншим способом неправдивих вІдомостей про кандидата в Президенти України;
- агітація «за» або «проти» кандидата в день виборів;
- втручання в роботу виборчих комісій, що перешкоджає виконанню ними обов’язків, пов’язаних з реєстрацією кандидатів в Президенти України, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям загальних підсумків виборів.
Виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, акти та дії об’єднань громадян, інших суб’єктів виборчого процесу, якщо вважає, що його виборчі права або інтереси, які охороняє закон, ними порушені. Скарги із зазначених питань розглядаються відповідною виборчою комісією або судом.
Громадянин має право оскаржити до дільничної чи територіальної виборчої комісії або безпосередньо до місцевого суду за місцезнаходженням виборчої дільниці допущені при складанні списку виборців неправильності, в тому числі не включення, неправильне включення або виключення із списку виборців його або інших осіб.
Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії та її членів оскаржуються до територіальної виборчої комісії або до місцевого суду за місцем знаходження дільничної виборчої комісії.
Вказані скарги можуть бути подані протягом 7 днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності. Скарга щодо порушень, які були до дня голосування, може бути подана не пізніше часу закінчення дня, що передує дню початку голосування. Скарга щодо порушень, які були під час голосування, може бути подана до виборчої комісії, яка допустила порушення, не пізніше закінчення голосування, а до виборчої комісії вищого рівня або суду – не пізніше двадцять четвертої години дня, наступного за днем голосування.
Рішення за скаргою приймається у 3-деннйй строк, але не пізніше як напередодні виборів. Напередодні та у день виборів територіальна виборча комісія, суд розглядають скаргу невідкладно.
Враховуючи викладене, прокуратура області звертається до громадян та посадових осіб виборчих комісій суворо дотримуватись законодавства про вибори Президента України і сподівається, що виборці та посадові особи виборчих комісій проведуть вибори без будь-яких фальсифікацій та порушень виборчого законодавства.
Порушення довіри
