Нічого не віщувало біди
Володимир, як і всі молоді люди, літнього дня відпочивав на річці з друзями. Та й причина була: напередодні у хлопця був день народження, та ще й іменини. Перед обідом, прийшовши зі своєю дівчиною Інною до знайомого, у якого був автомобіль, він запропонував йому поїхати на річку та відпочити. Взявши з собою дві пляшки горілки та закуску вони вчотирьох (разом з молодшим братом Інни) поїхали на річку. Розпивши спиртне, ближче до вечора вирішили заїхати в гості до Інни.
На той час у будинку була старша сестра Інни, яка повідомила, що Володю розшукував рідний брат Олег. Володимир переконав водія, хоч той був напідпитку, поїхати у Вістову до брата. При тому запевнив, якщо на „кольці” їх зупинить працівник ДАІ, він усі витрати бере на себе. Його тягнуло на подвиги. Згодом, коли він повернеться до будинку Інни вдруге, старша сестра побачить на його кросівках кров, але нікому про це не розповість. Навіть коли правоохоронці прийдуть до неї вночі і будуть розпитувати про Володимира, вона збреше, що його не бачила. Хоча саме в той час вбивця спокійно спав у сусідній кімнаті. Вікторія уже на суді скаже, що хотіла дізнатися про все, що накоїв в той вечір Володимир, тільки від нього.
Шукаючи брата… вбив чоловіка
У Вістовій Володимир не застав брата вдома, тому зайшов до сусіда, який проживав у другій половині будинку. Як згодом з’ясувало слідство, чоловік, хоч і доводився родичем братовій дружині перебував з ними в неприязних відносинах, між ними часто виникали суперечки. Тому на запитання Володимира, де його брат, чоловік відповів лайкою. Підігрітого спиртним молодика це розізлило не на жарт, тому він відповів тим самим. Між ними зав’язалася сварка, але у цей час саме надійшов сусід. Побачивши, що хлопець ображає Юрія (так звали власника будинку), сусід хотів заступитися за нього, але невдовзі опинився від удару кулака на підлозі. Володимир підбіг і вдарив ногою ще декілька разів чоловіка по голові, від чого останній втратив свідомість.
Але суперечка між ними не згасала. Володимир взагалі втратив над собою контроль, коли почув на свою адресу: „шмаркач!”. Зі слів обвинуваченого: „Я боявся його (сусіда. — Авт.) агресивних дій, адже він раніше уже був судимий за умисне вбивство і тоді я його першим вдарив кулаком в обличчя”. А далі вбивця уже не був в змозі зупинитися. Бив руками та ногами знову і знову по голові та тулубу. Юрій, лежачи на підлозі, бурмотів щось під ніс і це бурмотіння дуже дратувало вбивцю. Володимир підійшов до своєї жертви і спитав: „Тобі ще мало?”, після чого знову наніс декілька ударів по голові. Втамувавши злість, Володимир залишив побитого чоловіка лежати на підлозі. Тільки-но він вийшов в коридор, як почув, що хтось його зловив за плечі. Не повертаючи голови, вбивця різко вдарив ліктем того, хто намагався його затримати.
Вбивця „замітає” сліди
Вийшовши на вулицю, він побачив, як йому назустріч іде водій автомобіля. На його запитання, що трапилося, вбивця відповів легковажно — нічого особливого. Та все ж ні водій, ні Інна, яка була в машині, не повірили. Адже вони чули лайку та шум, який доносився із будинку. Та Володимира видавало обличчя.
Сівши у машину, він запропонував усім поїхати на річку, але дорогою туди він побачив, що забув на місці злочину своє портмоне з грошима та документами. Довелося повернутися назад. Зі слів обвинувачуваного: „Коли я повернувся у будинок, то звернув увагу, що Юрій лежав в іншому положенні, ніж я його залишив. Іншого невідомого чоловіка, якого я побив при вході, уже не було”. Свої документи він знайшов на підлозі і разом з друзями поїхали до Інни додому. Там вбивця разом зі своїми друзями розпив ще декілька пляшок пива, і ніби нічого не трапилося, пішов у сусідню кімнату спати.
Наступного дня Володимир прийшов додому і дізнався від бабусі, що він вбив чоловіка і його розшукує міліція. Він відразу ж почав „замітати” сліди. Знявши з себе штани та кросівки зі слідами крові, хлопець зі своїм знайомим поїхав на ринок, не забувши прихопити з собою речові докази. На території однієї із шкіл міста він підійшов до електричної підстанції і там, підпалив їх. Але через декілька годин вбивця був затриманий.
Хоча Володимир запевняв слідство, що тільки декілька разів вдарив чоловіка, судово-медична експертиза довела, що було нанесено зі значною силою не менше 25 ударів, а чоловік помер не тільки від зміщення печінки та селезінки, але й від розриву легень, що спричинило внутрішню кровотечу.
Калуський міськрайонний суд визнав 20-річного Володимира М. винним в умисному вбивстві та призначив покарання — 7 років позбавлення волі.
У в’язниці Володимир буде мати достатньо часу, щоб обдумати свій вчинок, адже у банальній сварці він забив до смерті людину.
Порушення довіри
