Свою сценічну діяльність дівчина розпочала рік тому, а музичний фестиваль „Захід ХХІ століття”, який відбувся минулого тижня, став її першим конкурсом. Перший млинець не виявився глевким: калушанка здобула Гран-прі фестивалю.
В редакцію „Вікон” молода співачка прийшла, щоб не так розповісти про участь у фестивалі, як поділитися мріями та наболілим.
— Звичайно, хотілося б провести свій сольний концерт, але це пов’язано з певними проблемами, — стверджує Алла Івашина. — Адже таке для мене свято вимагає певних фінансових витрат. Ваша газета проводила конкурс краси „Міс Чарівність”, і ви, напевне, краще від мене знаєте, з якими труднощами доводиться стикатися. Навіть участь у пісенному фестивалі „Захід ХХІ століття” передбачав вступний внесок для всіх конкурсантів (по 200 гривень. — Ред.), а також інші витрати пов’язані із поїздкою. Особисто хочу подякувати за підтримку та сприяння начальнику управління у справах сім’ї та молоді міської ради Михайлові Климу.
А щодо сольного концерту, то собівартість такого заходу середнього рівня складає від 3-х до 4-х тис. гривень. Основні статті видатків — оренда апаратури (звук, світло) та приміщення. Під рівнем заходу в першу чергу мають на увазі рівень музичної апаратури. Влада, як правило не має на це коштів, а підприємці міста на таке спонсорство відгукуються неохоче. Але, врешті-решт вони не зобов’язані цього робити. Коли на концертах зачитують спонсорів, то глядачі, напевно, думають, що вони виділили на захід великі гроші, але це зазвичай від 100 до 300 гривень від кожного спонсора. Дуже часто доводиться їх випрошувати.
Довідка „Вікон”. Алла Івашина народилася 1 серпня 1991 року в Калуші в сім’ї педагогів. Співає з 3-х років. Музичні уподобання Алли різноманітні за стилістикою: це і рок, і поп, і реп-музика. Улюблені виконавці — Мерайя Кері, Стінг, „Linkin park”, Віталій Козловський, Діма Білан, Гайтана, ну і звичайно — Ані Лорак, яка є кумиром дівчини. Минулого року Аллі пощастило виступити разом з відомою співачкою на музичному фестивалі у Станькові.
— Говорити про проблеми місцевих виконавців, здається, все одно, що товкти воду у ступі…
— Міський бюджет, на мою думку, є дзеркальним віддображенням національної економіки, де сфера культури фінансується за залишковим принципом. Проте і тут можна зробити багато. Чому б не створити фонд розвитку культури міста, який би акумулював кошти для культурних програм? Фонд разом з владою і бізнесовими структурами міг би підтримувати калуських виконавців. Адже в нашому місті багато талановитих співаків і колективів: „Блайзер Зет”, „Кома”, „Синдром незалежності”, „Вивернуті навиворіт”, Наталя Пробоїв, Ігор Дженджера, Христина Олійник, Анжеліна, Лідія Максим’як та багато інших. Кожному з них важко реалізувати свій творчий потенціал, адже ні для кого не секрет: тільки для того, щоб записати пристойну фонограму, з якою згодом буде несоромно їхати на фестиваль, потрібно потратити на одну пісню не менше 100 доларів. В іншому випадку це буде звичайна демо-версія.
А для організації культурно-масових заходів на площах міста або у парку можна раз і назавжди зробити велику стаціонарну або переносну площадку, на якій можна б було розмістити і апаратуру, і хор, і танцювальний колектив. Адже та площадка, яка є у нашому парку більше нагадує агітмайданчик, аніж сцену.
Крім того, кілька років не вирішується ще одна проблема — закупівля для міста власного комплекту нормальної апаратури, щоб не орендувати її на кожне свято за шалені гроші з інших міст. Якщо окремі підприємці Івано-Франківська чи Львова зуміли купити таку апаратуру і тепер заробляють на її оренді гроші, то невже на це не може спромогтися наше місто? Розумію, що у сфері культури і без цього багато проблем. Чому б не розглянути ці питання на сесії міської ради?
— Повернімося все ж до твоєї перемоги у музичному фестивалі „Захід ХХІ століття”.
— Враження від фестивалю чудові! Він відбувався в обласному музично-драматичному театрі, а гала-концерт — на площадці на площі біля міської ратуші Івано-Франківська. Директором фестивалю був народний артист України Богдан Сташків, головою журі — народна артистка України Надія Шестак. Всього участь у фестивалі взяли 70 конкурсантів з різних міст України, не враховуючи танцювальних колективів. Мене вразив високий рівень організації фестивалю, на якому панувала дружня та творча атмосфера.
Ватикан: коли час зупинився